ВР ЗАТВЕРДИЛА ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ 175 МІСТ І СІЛ

Верховна Рада в рамках декомунізації ухвалила постанову "Про перейменування окремих населених пунктів та районів", відтак на мапі України з’явилося 175 нових назв замість тоталітарних топонімів радянського періоду.

Про це повідомили у прес-службі Українського інституту національної пам'яті.

На Донеччині місту Артемівськ повернуто історичну назву Бахмут. Відповідний район Донецької області змінив назву на "Бахмутський".

Місто Красний Лиман перейменовано на Лиман, Дзержинськ - на Торецьк.

Іллічівськ на Одещині отримав назву Чорноморськ, місто Червонозаводське (Лохвицький район Полтавщини) - Заводське.

Також відсьогодні остаточно змінили комуністичні назви шість смт, 163 села й селища.

Найбільше - 44 населених пункти - "декомунізовано" у Харківській області, на другому місці - Донецька область (33 н.п.), за нею – Чернігівська (25 н.п.).

Нові назви були запропоновані місцевими громадами та підтримані фахівцями УІНП.

Нагадаємо, у грудні 2015 - січні 2016 відбулися два засідання Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, під час яких розглянули пропозиції органів місцевої влади щодо перейменування населених пунтів та районів.

За результатами цих обговорень і було винесена відповідна постанова.

Як відомо, в рамках реформи декомунізації нові назви замість радянських тоталітарних топонімів мають отримати 943 населені пункти України. Сьогодні ВР ухвалила рішення щодо перших 175 міст та сіл.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.