АНОНС: У Києві відкриється виставка "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах"

Державна архівна служба України силами провідних архівних установ – ЦДАГО, ЦДАВО та ЦДКФФА ім. Г.С. Пшеничного до 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи готує масштабну документальну виставку "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах".

Руїни 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. 1986 р. (Із фондів Державного архіву Житомирської області

На огляд громадськості будуть представлені документи вищих органів державно-партійного керівництва УРСР та СРСР, що зберігаються у фондах державних архівів. Крім цього, до експозиції увійдуть найзмістовніші документи архівів Київської, Житомирської та Рівненської областей, а також галузевих державних архівів МВС і СБУ України.

Всього на виставці буде представлено понад 100 малодосліджених документів і фотоматеріалів, що дозволять об’єктивно оцінити квітневі події 1986 року та висвітлити розмах катастрофи. В них зафіксована інформація про радіаційний рівень та дозові навантаження, морально психологічний стан населення; заходи із розселення, працевлаштування, медичного та побутового обслуговування громадян, евакуйованих із зони ЧАЕС; проблеми, які виникали в ході ліквідації наслідків аварії та вирішення питань щодо соціального захисту ліквідаторів та вшанування пам’яті загиблих.

Експозиція виставки матиме декілька тематичних розділів.

Вступний – побудований на контрасті документів і фотоілюстрацій часів до аварії та перших днів після неї: новозбудоване, квітуче місто атомників Прип’ять – зруйнований 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС; перші звістки про катастрофу, що стрімко набирала обертів та морально-психологічний стан населення республіки. На виставці репрезентуватиметься протокол першого засідання Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ, яка почала діяти з 3 травня 1986 р.

Доповідна записка секретаря Київського обкому партії Г. Ревенка в ЦК КПУ про вибух на блоці № 4 Чорнобильської АЕС. 26 квітня 1986 р. (Із фондів ЦДАГО України)

Основна тема наступного розділу виставки – переселення, розміщення, працевлаштування та соціальне забезпечення громадян, евакуйованих із зони радіаційного забруднення. Фотодокументи ілюструватимуть драматичні моменти прощання з рідною домівкою, вимушеного відриву від малої Батьківщини та похапцем покинуті села.

Організаційні заходи з ліквідації наслідків аварії відбилися у документах, що увійдуть до третього розділу експозиції. Відкривають його посвідчення, перепустки, військовий квиток із записом про перебування в зоні катастрофи, пам’ятка про правила поводження на радіоактивно забрудненій території.

Наступний розділ виставки буде присвячений найменш висвітленому аспекту аварії на Чорнобильській АЕС – реакції міжнародної спільноти та еволюції позиції радянської влади щодо інформування з проблем Чорнобильської катастрофи. Його репрезентуватимуть, зокрема, інформаційне повідомлення в газеті "Радянська Україна" про зустріч генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова з американським громадським діячем А. Хаммером, на якій йшлося про аварію на ЧАЕС та ін.

Останній розділ виставки присвячений вшануванню пам’яті постраждалих від руйнівних наслідків катастрофи.

Відкриття виставки відбудеться 25 квітня 2016 р. в приміщенні Центрального державного архіву громадських об’єднань України (м. Київ, вул. Кутузова, 8).

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".