АНОНС: У Києві відкриється виставка "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах"

Державна архівна служба України силами провідних архівних установ – ЦДАГО, ЦДАВО та ЦДКФФА ім. Г.С. Пшеничного до 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи готує масштабну документальну виставку "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах".

Руїни 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. 1986 р. (Із фондів Державного архіву Житомирської області

На огляд громадськості будуть представлені документи вищих органів державно-партійного керівництва УРСР та СРСР, що зберігаються у фондах державних архівів. Крім цього, до експозиції увійдуть найзмістовніші документи архівів Київської, Житомирської та Рівненської областей, а також галузевих державних архівів МВС і СБУ України.

Всього на виставці буде представлено понад 100 малодосліджених документів і фотоматеріалів, що дозволять об’єктивно оцінити квітневі події 1986 року та висвітлити розмах катастрофи. В них зафіксована інформація про радіаційний рівень та дозові навантаження, морально психологічний стан населення; заходи із розселення, працевлаштування, медичного та побутового обслуговування громадян, евакуйованих із зони ЧАЕС; проблеми, які виникали в ході ліквідації наслідків аварії та вирішення питань щодо соціального захисту ліквідаторів та вшанування пам’яті загиблих.

Експозиція виставки матиме декілька тематичних розділів.

Вступний – побудований на контрасті документів і фотоілюстрацій часів до аварії та перших днів після неї: новозбудоване, квітуче місто атомників Прип’ять – зруйнований 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС; перші звістки про катастрофу, що стрімко набирала обертів та морально-психологічний стан населення республіки. На виставці репрезентуватиметься протокол першого засідання Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ, яка почала діяти з 3 травня 1986 р.

Доповідна записка секретаря Київського обкому партії Г. Ревенка в ЦК КПУ про вибух на блоці № 4 Чорнобильської АЕС. 26 квітня 1986 р. (Із фондів ЦДАГО України)

Основна тема наступного розділу виставки – переселення, розміщення, працевлаштування та соціальне забезпечення громадян, евакуйованих із зони радіаційного забруднення. Фотодокументи ілюструватимуть драматичні моменти прощання з рідною домівкою, вимушеного відриву від малої Батьківщини та похапцем покинуті села.

Організаційні заходи з ліквідації наслідків аварії відбилися у документах, що увійдуть до третього розділу експозиції. Відкривають його посвідчення, перепустки, військовий квиток із записом про перебування в зоні катастрофи, пам’ятка про правила поводження на радіоактивно забрудненій території.

Наступний розділ виставки буде присвячений найменш висвітленому аспекту аварії на Чорнобильській АЕС – реакції міжнародної спільноти та еволюції позиції радянської влади щодо інформування з проблем Чорнобильської катастрофи. Його репрезентуватимуть, зокрема, інформаційне повідомлення в газеті "Радянська Україна" про зустріч генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова з американським громадським діячем А. Хаммером, на якій йшлося про аварію на ЧАЕС та ін.

Останній розділ виставки присвячений вшануванню пам’яті постраждалих від руйнівних наслідків катастрофи.

Відкриття виставки відбудеться 25 квітня 2016 р. в приміщенні Центрального державного архіву громадських об’єднань України (м. Київ, вул. Кутузова, 8).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".