Силовики під час навчань розстріляли будівлю майбутнього музею у Прип'яті

Під час навчань МВС у чорнобильській зоні постраждало кілька потенційних пам'яток

4 лютого під час навчань підрозділи Міністерства внутрішніх справ розстріляли і підпалили кілька будинків у закинутому місті Прип'ять у чорнобильській Зоні відчуження.

Силовики стріляли по будівлях з мінометів і влаштували пожежу в будинку побуту "Ювілейний", вибивши у ньому вікна. Постраждала будівля пошти з мозаїкою на фасаді — у цій будівлі 27 квітня 1986 року прип'ятська журналістка Ніна Мельник начитувала оголошення про евакуацію.

Також під обстріл потрапив будинок з квартирою пожежника Володимира Правика, де мав бути розташований музей. На проєкт музею вже витрачено 1,4 мільйона гривень.

 
Будинок з квартирою пожежника Володимира Правика

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.