КГБ ПОПЕРЕДЖАВ ПРО ПРОБЛЕМИ НА ЧАЕС - документи з Архіву СБУ. СКАНИ

Відтепер свідчення про помилки будівництва і проблеми на Чорнобильській АЕС доступні онлайн. Галузевий державний архів СБУ відкрив чергові документи.

До 30-их роковин Чорнобильської трагедії Архів СБУ спільно з Центром досліджень визвольного руху публікують колекцію документів про проблеми під час будівництва станції, поганий відбір і навчання працівників, порядок дій при ліквідації аварії та інші раніше закриті від людей документи.

Заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак розповідає, що колекцію із 32-х документів розділили на три тематичні блоки:

1. "Проектування та будівництво Чорнобильської АЕС" — представлено рапорти контррозвідників та агентурні донесення, в яких йдеться про низьку якість будівництва стратегічного об’єкта, відсутність належного контролю та нагляду за дотриманням виробничої безпеки з боку Управління будівництва АЕС тресту "Кременчукгесбуд", незадовільний відбір, навчання та розстановку персоналу атомної електростанції, високий відсоток травматизму серед будівельників.

 Докладная записка начальнику УКГБ УССР по Киеву и Киевской области Бандуристому М. З. об аварийной ситуации на 3 и 4 энергоблоках Чернобыльской АЭС (Прип’ять, 01.03.1984)

2. "Чорнобильська аварія: хронологія подій та етапи ліквідації" — розкриває роль "органів" у розслідуванні причин катастрофи, висвітлює  заходи з ліквідації аварії упродовж квітня-листопада 1986 року (будівництво об’єкту "Укриття", результати моніторингу радіоактивного забруднення, порядок відселення людей з 30-кілометрової зони тощо).

3. "Реакція українського населення та світової громадськості на Чорнобильську трагедію" — як різні групи реагували після оприлюднення інформації про масштабне "ядерне лихо".

"Архівні документи свідчать про те, що з самого моменту початку будівництва Чорнобильська АЕС була приречена на аварійність. Можемо ствердити, що ключовою причиною аварії був комуністичний радянський режим, завдяки якому стало можливим нехтування і проектними вимогами, і технікою безпеки, і навіть загрозливими повідомленнями КГБ про критичні недоліки в будівництві та роботі ЧАЕС", — пояснює директор Архіву СБУ Андрій Когут.

 Cправка о некоторых проблемах эксплуатации атомных электростанций в СССР (Москва, 20.05.1983).

Над створенням он-лайн колекції працювали: заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Роман Тютенко та члени родини начальника штабу АН УСРС Морева А.В. (1949-2016).

Колекцію документів можна переглянути на Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua за посиланням.

Нагадаємо, що 28 квітня історик Володимир В’ятрович прочитає публічну лекцію до 30-річчя Чорнобиля "Катастрофа ім. Леніна: Чорнобиль в документах КГБ" (о 18.30 в Українському кризовому медіацентрі (Київ, вул. Хрещатик 2)

До 29 квітня у Києві триває документальна інсталяція "Під саркофагом". За локацію проекту взято підземний перехід (між Українським домом та Національною філармонією) — місце, яке дозволяє відчути ефект перебування у замкненому просторі зони ураження або ширше — закритого від світу СРСР.

Як відомо, 26 квітня минає тридцята річниця найбільшої в світовій атомній енергетиці аварія на Чорнобильській АЕС. Історики, які працювали з архівами КГБ тих часів переконані, що причини аварії далеко не техногенного характеру, а коріння — у системі управління країною.

Цьогоріч також планується видання збірника документів про Чорнобильську трагедію, підготованого Українським інститутом національної памʼяті, Галузевим державним архівом Служби безпеки України та Інститутом історії України Національної академії наук України.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.