Спецпроект

Інститут національної пам’яті засуджує вандалізм щодо українських могил у Польщі

Акти вандалізму, як на могилах УПА у Пикуличах у Польщі, шкодять українсько-польському взаємопорозумінню.

Днями стало відомо про наругу над двома братськими могилами, в яких поховані останки 47-ми вояків Української повстанської армії, на Українському воєнному кладовищі у селі Пикуличах, Республіка Польща. До надмогильних плит невідомі прикріпили гранітні дошки з написами, що тут поховані "бандерівські бандити" й "кати".

Український інститут національної пам’яті наголошує, що такі інциденти є неприпустимими, вони шкодять як взаєморозумінню між українським та польським народами, так і взаємовідносинам між державами Україна та Республіка Польща.

Про це ідеться в заяві Інституту.

Як повідомлялося раніше, Український інститут національної пам’яті та польський Instytut Pamięci Narodowej доклали значних зусиль, щоб відновити діалог довкола складних сторінок спільного минулого у форматі Українсько-польського форуму істориків.

"Такий формат дає змогу мінімізувати вплив політики та досягнути більш конструктивного підходу в обговоренні непростих українсько-польських взаємин. Всі ці кроки спрямовані на те, щоб подолати минулий травматичний досвід", — підкреслюють в установі.

"Натомість такі акти вандалізму, як на Українському воєнному кладовищі у Пикуличах, перешкоджають діалогу. Вони не додають розуміння та не сприяють вшануванню пам’яті тих, хто постраждав у ті складні часи, а лише сіють ворожнечу, якою може скористатися третя сторона", — наголосила українська сторона.

Український інститут національної пам’яті скерував листа до Міністерства закордонних справ України з проханням звернутися до польської влади із закликом усунути наслідки акту вандалізму, провести розслідування та притягнути винних до відповідальності.


Довідкова інформація


Українське воєнне кладовище в Пикуличах є місцем поховання загиблих в’язнів табору для військовополонених Галицької армії та Армії УНР. Упродовж 1920-1921 рр. на Українському воєнному кладовищі у Пикуличах було перепоховано близько 2 000 українських військовослужбовців.

Під час панування комуністичного режиму у Польщі територію цвинтаря перетворили на сміттєзвалище. Відновила цвинтар у 1990 р. українська громада Перемишля. У 2000 р. Рада охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіки Польща розширила територію цвинтаря – 27 липня того ж року у двох окремих братських могилах були перепоховані останки ексгумованих у селах Бірча та Лішня 47 вояків УПА.

На могилах коштом Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіки Польща були встановлені надгробні таблиці з відповідними україномовними написами.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.