ВЕРХОВНА РАДА ПЕРЕЙМЕНУВАЛА ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Доповнено

Сьогодні трьома постановами український парламент перейменував 9 районів та 291 населений пункт, у тому числі 7 міст.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Постановою № 3864 Дніпропетровськ перейменували на Дніпро. "За" проголосувало 247 депутатів.

Згідно з постановою № 4085 "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" нові назви отримали 9 районів та 278 населених пунктів, серед яких 6 міст та 11 селищ міського типу.

Серед міст нові назви отримали: Артемове – Залізне, Дніпродзержинськ – Кам’янське, Комсомольськ – Горішні Плавні, Кузнецовськ – Вараш, Ульяновка – Благовіщенське, Цюрупинськ – Олешки.

Щодо районів: Дніпропетровський район став Дніпровським, Краснолиманський та Першотравневий Донецької області відповідно Лиманським і Мангушським, Червоноармійський Житомирської області – Пулинським, Уляновський Кіровоградської області – Благовіщенським, Жовтневий у Миколаївській області – Вітовським, Красоокнянський та Фрунзівський Одеської області відповідно Окнянським та Захарівським.

Постанова № 4691 перейменувала 11 сіл та 1 селище.

"Протягом року реформи декомунізації позбулися тоталітарної пропаганди у своїх назвах 1002 адміністративно-територіальні одиниці (про попередні перейменування читайте за лінком). Це майже завершене завдання з очищення мапи України від комуністичних назв. Серед великих міст на черзі перейменування лише Кіровограда", – говорить Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, у промові на церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій Президент України Петро Порошенко  застеріг громади від повернення імперських назв:

"Я не дозволю, щоби карту України знову заплямували новоросійськими топонімами! Прошу всіх зрозуміти, дорогі українці, що гібридна війна завжди починається з ідеологічного наступу. Грубій військовій силі зазвичай передує так звана soft power (м’яка сила). Перш ніж цілити в тіла, вбивають душу. Перед тим як вийняти серце, розріджують мозок".

Як відомо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. В рамках реформи громадянам надано вільний доступ до архівних матеріалів радянського періоду та передбачено зміни назв населених пунктів, географічних об'єктів та місцевої топоніміки яка містить елементи тоталітарної пропаганди.

Інші матеріали за темами ДНІПРОПЕТРОВСЬК та ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.