АНОНС: "Топонімія Голодомору" - дискусія про радянський простір безпам'ятства

31 травня в Києві відбудеться дискусія на тему "Топонімія Голодомору: як формувався/трансформується совєтський символічний простір безпам'ятства".

Назви вулиць, проспектів, провулків, майданів, крім орієнтаційної, виконують і символотворчу роль, формують духовний ландшафт
суспільства. В 13-ти містах новітньої України існували/досі існують вулиці Павлика Морозова - міфічного образу сталінської епохи, "піонера-героя" з села Герасимовки Свердловської області РСФСР, який видав владі батька-"куркуля" і пав жертвою "куркульського
терору".

Яку історичну і смислову інформацію несе сьогодні назва вулиці Павлика Морозова, чи вписується цей топонім в світоглядні орієнтації сучасного українського суспільства?

У фокусі обговорення: 

- питання топоніми як носії інформації (географічної/топонімічної, історичної, соціокультурної).
"колонізація" символічного простору в умовах тоталітарного режиму;

- совєтські топонімічна політика і моделі "рішення" травматичного минулого: замовчування, стирання пам'яті про Голод 1932-1933 рр., витіснення трагічного героїчним;

- парадокси "доби відлиги" в совєтській Україні: увічнення імен реабілітованих жертв сталінських репресій - співучасників злочину Голодомору;

- вулиці колективізації, комуни, радгоспні і колгоспні у творенні совєтської інфраструктури колективної пам'яті;

проблеми переозначення символічного простору сучасної України крізь призму деконструкції тоталітарної та імперської традицій.


Запрошені експерти:

Петро Долганов (Рівненський державний гуманітарний університет, Україна),

Валентина Єременко (Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, Україна), Богдан Короленко (Український інститут національної пам 'яті).

 



Дискусія відбуватиметься в рамках чергового засідання програми "Seminarium".

Вівторок, 31 травня, 15.00

Місце:
Інститут історії НАН України, конференц-зала, ауд. 615 (м. Київ, вул. Грушевського, 4)

Організатори: Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) та Інститут історії НАН України.

Вхід вільний.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.