АНОНС: "Топонімія Голодомору" - дискусія про радянський простір безпам'ятства

31 травня в Києві відбудеться дискусія на тему "Топонімія Голодомору: як формувався/трансформується совєтський символічний простір безпам'ятства".

Назви вулиць, проспектів, провулків, майданів, крім орієнтаційної, виконують і символотворчу роль, формують духовний ландшафт
суспільства. В 13-ти містах новітньої України існували/досі існують вулиці Павлика Морозова - міфічного образу сталінської епохи, "піонера-героя" з села Герасимовки Свердловської області РСФСР, який видав владі батька-"куркуля" і пав жертвою "куркульського
терору".

Яку історичну і смислову інформацію несе сьогодні назва вулиці Павлика Морозова, чи вписується цей топонім в світоглядні орієнтації сучасного українського суспільства?

У фокусі обговорення: 

- питання топоніми як носії інформації (географічної/топонімічної, історичної, соціокультурної).
"колонізація" символічного простору в умовах тоталітарного режиму;

- совєтські топонімічна політика і моделі "рішення" травматичного минулого: замовчування, стирання пам'яті про Голод 1932-1933 рр., витіснення трагічного героїчним;

- парадокси "доби відлиги" в совєтській Україні: увічнення імен реабілітованих жертв сталінських репресій - співучасників злочину Голодомору;

- вулиці колективізації, комуни, радгоспні і колгоспні у творенні совєтської інфраструктури колективної пам'яті;

проблеми переозначення символічного простору сучасної України крізь призму деконструкції тоталітарної та імперської традицій.


Запрошені експерти:

Петро Долганов (Рівненський державний гуманітарний університет, Україна),

Валентина Єременко (Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, Україна), Богдан Короленко (Український інститут національної пам 'яті).

 



Дискусія відбуватиметься в рамках чергового засідання програми "Seminarium".

Вівторок, 31 травня, 15.00

Місце:
Інститут історії НАН України, конференц-зала, ауд. 615 (м. Київ, вул. Грушевського, 4)

Організатори: Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) та Інститут історії НАН України.

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.