АНОНС: У Києві відкриється виставка до 125-річчя Євгена Коновальця

14 червня у Національному музеї історії України відкриється виставка до 125 річниці з дня народження Євгена Коновальця – засновника Організації українських націоналістів, одного з визначних борців за незалежність України.

На виставці будуть представлені оригінальні особисті речі Євгена Коновальця та його посмертна маска. Інформаційні стенди ознайомлять з біографією Євгена Коновальця.

Участь у відкритті виставки візьмуть: Віце-прем’єр міністр України Павло Розенко, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Генеральний Директор Національного музею історії України – Тетяна Сосновська, завідувач відділу НМІУ Музей Української ревоюції 1917 – 1921 років – Олександр Кучерук.

Історична довідка:

Євген Коновалець – одна і найвидатніших постатей української історії ХХ ст., творець і командир найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, очільник Української військової організації та голова Організації українських націоналістів.

Є. Коновалець народився 14 червня 1891 р. у Зашкові біля Львова. У 1914 р. був мобілізований офіцером до австро-угорської армії. У боях на горі Маківці у червні 1915 р. потрапив до російського полону.

Після початку революції 1917 р. Є. Коновалець долучився до створення українських військових сил – формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці.

Після поразки Української революції 1917 – 1921 рр Є. Коновалець із колишніх офіцерів Армії УНР та Української Галицької Армії на

західноукраїнських землях, що перебували у складі Польщі, сформував підпільну Українську військову організацію. Яка мала на меті продовжувати боротьбу з окупантами. У 1929 р. він став одним із засновників та очолив Організацію українських націоналістів. Не маючи змоги нейтралізувати небезпечного опонента, Кремль, руками свого агента Павла Судоплатова знищив Євгена Коновальця в Роттердамі 23 травня 1938 р.

125-та річниця з дня народження Євгена Коновальця відзначається на державному рівні у відповідності до Постанови Верховної Ради України від 25.11.2015 "Про відзначення 125-річчя з дня народження Євгена Коновальця" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 "Про утворення Організаційного комітету та затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 125-річчя від дня народження Євгена Коновальця".

14 червня 2016 року, о 14.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід вільний.

Виставка організована за участі: Міністерства культури України, Національного музею історії України – Музей української революції 1917-1921 рр., Фундації ім. Олега Ольжича, Українського інституту національної пам’яті.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.