В Україні вперше розкопали трипільську майстерню з обробки металу. ФОТО

В Кам'янці-Подільському (Хмельницька область) археологи знайшли ливарню часів пізньої трипільської культури. Вік розкопаної майстерні оцінюють майже в 6 тисяч років. Це перша трипільська ливарня, виявлена в Україні.

Про це на сторінці у ФБ повідомили представники Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції.

Археологи зазначають, що ливарню віком 3800-3600 років до н.е. знайшли в самому центрі історичного Кам'янця-Подільського, на площі Польський ринок.

"Вперше в Україні виявлена металообробна майстерня трипільської культури", - наголосив автор відкриття, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Дмитро Черновіл.

Знайдені артефакти

В розкопі виявлено 3 фрагменти тигелів і 6 фрагментів мідних пластин.

Також було знайдено мідний шлак та кістки, на яких є сліди міді.

Місце сенсаційної знахідки

За словами дослідників, знахідка стосується так званої "шипинецької групи" - пізнього періоду трипільської культури.

За 20 км від Кам'янця, біля села Лука-Врублевецька розташовувалося одне з поселень культури Кукутень-Трипілля. Після Другої світової воно було розкопане радянськими археологами, пізніше затоплене Дністровським водосховищем

"В цій частині міста культурний шар залишався непорушним, - додали археологи. - Північна частина Польського ринку, як і його периметр, ніколи не забудовувались. Це не перший майданчик цього часу [культури Кукутені-Трипілля], що досліджувався в межах цієї території".

ТАКОЖ: Фальсифікаціям - ні. Про трипільську культуру та "арійство"

Інше за темами "МІДНА ДОБА" та "АРХЕОЛОГІЯ"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".