В Україні вперше розкопали трипільську майстерню з обробки металу. ФОТО

В Кам'янці-Подільському (Хмельницька область) археологи знайшли ливарню часів пізньої трипільської культури. Вік розкопаної майстерні оцінюють майже в 6 тисяч років. Це перша трипільська ливарня, виявлена в Україні.

Про це на сторінці у ФБ повідомили представники Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції.

Археологи зазначають, що ливарню віком 3800-3600 років до н.е. знайшли в самому центрі історичного Кам'янця-Подільського, на площі Польський ринок.

"Вперше в Україні виявлена металообробна майстерня трипільської культури", - наголосив автор відкриття, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Дмитро Черновіл.

Знайдені артефакти

В розкопі виявлено 3 фрагменти тигелів і 6 фрагментів мідних пластин.

Також було знайдено мідний шлак та кістки, на яких є сліди міді.

Місце сенсаційної знахідки

За словами дослідників, знахідка стосується так званої "шипинецької групи" - пізнього періоду трипільської культури.

За 20 км від Кам'янця, біля села Лука-Врублевецька розташовувалося одне з поселень культури Кукутень-Трипілля. Після Другої світової воно було розкопане радянськими археологами, пізніше затоплене Дністровським водосховищем

"В цій частині міста культурний шар залишався непорушним, - додали археологи. - Північна частина Польського ринку, як і його периметр, ніколи не забудовувались. Це не перший майданчик цього часу [культури Кукутені-Трипілля], що досліджувався в межах цієї території".

ТАКОЖ: Фальсифікаціям - ні. Про трипільську культуру та "арійство"

Інше за темами "МІДНА ДОБА" та "АРХЕОЛОГІЯ"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.