Спецпроект

У Януковича хочуть повернення скіфського золота з США

Колекція скіфського золота, вивезена в США за домовленістю з попередньою українською владою для проведення виставки, повинна бути повернена на батьківщину якомога швидше.

Так вважають в адміністрації президента України Віктора Януковича, повідомляє "Інтерфакс".

Заступник глави адміністрації президента України Ганна Герман розповіла журналістам у середу в Києві, що "сьогодні отримала офіційну довідку від Міністерства культури про те, що колекція перебуває (у США - ІФ) з 19 жовтня і 19 грудня повинна була повернутися в Україну, але цього не відбулося ". 

"І це все, що ми зараз знаємо. Але ми знаємо про те, що є спроби продовжити термін її перебування. Але домовленість була такою, якою була. Дати були визначені ... Тому я вважаю, що нам треба ставити питання дуже гостро, суспільству треба питання ставити дуже гостро. Скіфське золото має повернутися в Україну", - підкреслила Г. Герман.

Як повідомило агенції "Інтерфакс-Україна" інформоване джерело, уряд США свого часу надав гарантії України щодо своєчасного повернення колекції скіфського золота.

Міністр культури України Михайло Кулиняк повідомив журналістам, що мова йде про експонати з приватної колекції "Платар".

Колекція "Платар" раніше належала колекціонерові бізнесменові Сергію Платонову, який пішов з життя в 2005 році у віці 58 років. Нині колекцію з тисяч предметів старовини (частину її, 1315 експонатів із золота, срібла та бронзи в 2001 році С. Платонов передав державі) зберігає голова ради директорів металургійної компанії ІСД Сергій Тарута.

У 2008 р. 1000 експонатів колекції вперше возили за кордон - до Варшави (предмети трипільської культури, скіфське і грецьке золото). Проте, за повідомленнями преси, виставка археологічних пам'яток "сумнівного походження" викликала неприйняття польської та міжнародної музейної спільноти. 

За інформацією ЗМІ, у вересні поточного року керівництво правління Фонду міжнародного мистецтва та освіти (США) також висловило обурення у зв'язку з домовленістю про експонування у США експонатів "Музею національного культурного надбання "Платар".

Сьогодні співвласником колекції є син С. Платонова Микола Платонов. Назва колекції походить від прізвищ власників - ПЛАтонов-ТАРута.

Нагадаємо, що сьогодні Віктор Янукович закликав розібратися з нелегальними колекціями археологічних знахідок.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.