У Києві - лекція про "трипільців" та інших "давніх укрів"

У Києві відбудеться відкрита лекція "Міфи і таємниці давньої історії України: 4000-3500 р. до н.е."

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Теми лекції:

- новітні здобутки вітчизняної археології у вивченні давніх спільнот на території України;

- нові відкриття і тлумачення. Аналіз і критика поширених у публічному проторі міфів про ці часи;

- що з відомих науці фактів дозволяє розвінчати міфи про "Трипілля-Аратту" і "давніх укрів";

- чи шкодить подібна міфотворчість сучасній Україні?

Час і місце: субота, 28 листопада о 16:00. Київ, вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України.

Лектор: кандидат історичних наук Михайло ВІДЕЙКО, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Лекція-дискусія відбудеться в рамках "Відкритої Школи Історії". Це спільний громадський проект від ГО "Патріотичні ініціативи" та інтернет-порталу "LІКБЕЗ. Історичний Фронт".

Партнери проекту:

- Інститут історії України НАН України,
- Український інститут національної пам'яті,
- історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка,
- Національний Музей Історії України - НМІУ.

Для "затравки" читайте на "Lікбезі" про плем'я древніх укрів.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" інформує широку аудиторію про історичні стереотипи та міфи, що нав’язує російська пропаганда.

До "Lікбезу..." залучені фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України. Проект є некомерційним і позаполітичним, заходи - безкоштовними.

За словами ініціатора проекту, кандидата історичних наук Кирила Галушка, відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначають організатори.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

ТАКОЖ:

Наук-поп як зброя проти псевдонауки

Ребрендінг забутих предків. Зомбі замість тіней

Фальсифікаціям - ні! Про трипільську культуру та арійство

Професійні археологи висміяли "праукраїнців-трипільців"

Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА

Інші матеріали за темою "МІФИ"

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.