Виставка “Українська Друга світова” “переїде” із залізничного вокзалу на Хрещатик

На площі перед Київською міською державною адміністрацією експозиція запрацює у п’ятницю, 23 вересня, напередодні 75-тих роковин вибухів на Хрещатику.

Будівлі на головній вулиці столиці, заміновані радянськими спецслужбами перед відходом із Києва, почали вибухати 24 вересня 1941 року. Величезні пожежі,  через нестачу відповідної техніки, тривали майже два тижні.

Тоді в районі Хрещатика було зруйновано більше трьохсот будівель. Тисячі киян залишилися без даху над головою.

 Руїни Хрещатика, 1941 рік

Історія вибухів у Києві після його окупації нацистами та інші важливі події Другої світової досі сприймаються багатьма крізь призму радянської пропаганди. Спростування міфів, донесення глядачам правдивих факти про події цієї війни – завдання, які виконує виставка "Українська ІІ світова".

Створена до 70-річчя завершення війни, експозиція за минулий рік була презентована у численних українських містах. Востаннє її можна було побачити на Центральному залізничному вокзалі Києва. На площі перед КМДА виставка триватиме до 3 жовтня.

 "Українська Друга світова" на Хрещатику

Нагадаємо, над виставкою працювали історики Володимир В’ятрович, Сергій Громенко, Максим Майоров, Василь Павлов, Вікторія Яременко (Український інститут національної пам’яті), Ігор Бігун (Центр досліджень визвольного руху), Лариса Зарічняк. Дизайн Ольги Сало.

Також поглиблену інформацію про український вимір Другої світової можна знайти на спеціалізованому сайті за лінком: http://www.ww2.memory.gov.ua/.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.