Івана Дзюбу нагородили медаллю Андрея Шептицького. ФОТО

Ініціатива “Українсько-єврейська зустріч” нагородила українського дисидента, літературознавця, державного діяча Івана Дзюбу медаллю Митрополита Андрея (Шептицького).

Про це повідомляє сайт Ініціативної групи "Першого грудня", куди входить Іван Дзюба.

Дзюба отримав нагороду за те, що виступив на мітингу 29 вересня 1966 р. в Бабиному Яру та закликав до вшанування пам'яті єврейських жертв нацистських розстрілів і скріплення співпраці між українським і єврейським народами.

Це було в той час, коли офіційна комуністична влада Голокост і єврейські жертви Другої світової війни обходила мовчанкою. 

Фрагмент інформаційного повідомлення КГБ від 30 вересня 1966 року про мітинг у Бабиному Яру з нагоди вшанування 25-х роковин трагедії

"На думку пана Дзюби, висловлену ще в ті радянські часи, це була спільна трагедія обох народів, яку жоден не має права забути", - передає Ініціативна група. 

Медаль Іванові Дзюбі вручала віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка відзначила: "Пишаюся тим, що маємо таких велетів, як Іван Дзюба, що хоч через не одне десятиліття, але вклоняємося таки йому за позицію, за честь".

Іван Дзюба під час церемонії нагородження. Фото: "Фейсбук" Іванни Климпуш-Цинцадзе

Нагорода, заснована спільно єврейською громадою та Українською греко-католицькою церквою, присуджується тим, хто найбільше прислужився справі українсько-єврейського примирення.

"Українсько-єврейська зустріч" (UJE — "Ukrainian Jewish Encounter") є організованою на приватних засадах багатонаціональною ініціативою, що розпочала своє існування 2008 р. як спільний проект, в якому беруть участь українці єврейського та християнського походжень і представники інших націй — в Україні, в Ізраїлі та у діаспорах.

Її діяльність об’єднує вчених, громадських лідерів, митців, уряди та ширшу громадськість у намаганні сприяти зміцненню і поглибленню стосунків між двома народами.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.