У Львові діє виставка про жінок у Другій світовій війні. ФОТО

12 жіночих доль українського виміру Другої світової війни – від матері-героїні до полковника морської піхоти – можна побачити на виставці в «Тюрмі на Лонцького» у Львові.

Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" експонує банерну виставку "Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової". Її було створено до Дня перемоги на нацизмом на замовлення Українського інституту національної пам’яті.

Лейтмотивом цьогорічного відзначення завершення Другої світової війни в Європі стало вшанування подвигів, праці та страждань, які довелося пережити українським жінкам у ході світової війни. Виставка показує, що за "чоловічим обличчям" війни часто не видно жіноцтва. Хоча війна однаково зачіпає як перших, так і других.

 Фото: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького"

Виставка "Війна не робить винятків", відкрита у Львові до Дня захисника України, представляє 12 історій українських жінок у Другій світовій війні. Персональні історії демонструють, наскільки різними можуть бути ролі жіноцтва в військових конфліктах.

Тут і радянські фронтовички, які були в самій гущавині боїв, і учасниці націоналістичного підпілля та витончених агентурних ігор між розвідками, в’язні гітлерівських концтаборів, активістки тодішнього волонтерського руху і, звісно ж, матері, які проводжали синів на війну.

 Фото: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького"

Закрути долі кожної з них вражають. Наприклад, Євдокія Завалій  була єдиною жінкою – командиром морської піхоти, яка, до того ж, дослужилася до рангу полковника Червоної армії. Людмила Фоя – уродженка Житомирщини, яка в Києві приєдналася до ОУН.

Згодом за її безпосередньої участі контррозвідка ОУН змогла зірвати спецоперацію НКВД-МГБ із проникнення агентів у лави повстанців. Селянка з Черкащини Євдокія Лисенко віддала для війни найдорожче – десятьох своїх синів, і всі десять повернулися живими. 

Фото: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" 

Виставка "Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової" діє постійно в стінах Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1). 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.