АНОНС: У Києві презентують книгу про мистецтво на барикадах Майдану

21 листопада Український інститут національної пам'яті презентує книгу "Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах" до третьої річниці Революції Гідності.

До цього випуску збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб’єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності

На вечорі йтиметься про Революцію Гідності та про мистецтво, яке її супроводжувало. Кожен з учасників проекту "Майдан: усна історія" зможе поділитися власними спогадами, емоціями та творчими надбаннями. 

 

Учасники: 

Володимир В’ятрович, історик, громадський діяч, 

Тетяна Гузенко, заступник директора Департаменту – начальник управління інформаційної політики та комунікацій Департаменту суспільних комунікацій КМДА 

Андрій Курков, письменник, кіносценарист, викладач, 

Олександр Ірванець, письменник, 

Олександр Ярмола, Дмитро Кушнір – гурт "Гайдамаки", 

Олександр Мельник, художник, 

Марина Соченко, художник, старший викладач Національної академії образотворчого мистецтва, 

Олександр Тимошенко, фотохудожник, 

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності,

Василь Рожко, музейник, 

Ірина Земляна, авторка пісні "Вітя, чао!",

Ольга Сало, дизайнер, громадська активістка, 

Таїсія Мельник, художник, перформер. 

21 листопада, 18.00

Місце: Український дім (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.