АНОНС: Музеєві Української революції передадуть капсулу із землею з могили Коновальця

4 листопада відбудеться урочиста церемонія передачі капсули із землею з могили Євгена Коновальця до відділу «Музей Української революції 1917—1921 років» Національного музею історії України.

Київський колекціонер і дослідник О. Мельник за дорученням Фундації імені Олега Ольжича відвідав могилу полковника Армії УНР, команданта УВО та Голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця в Роттердамі (Нідерланди) та наповнив капсулу землею з могили.  

Це було запротокольовано в акті та зафіксовано на фото та відео.

Було вирішено, що зберігатиметься капсула в Музеї Української революції 1917—1921 років, який розташований у колишньому будинкові Центральної Ради Української Народної Республіки.

 

4 листопада, п’ятниця, 16.00

Місце: Київський будинок вчителя – колишня будівля Української Центральної Ради (вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації: https://goo.gl/zF9USS 

Акредитація ЗМІ за телефоном 067 633 68 86 (контактна особа — Анна).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.