Місцевий депутат заявив, що під державним прапором "у Львові німців зустрічали". ВІДЕО

Депутат Миколаївської обласної ради Микола Скорий образив державний прапор, заявивши, що "під ним німців у Львові зустрічали".

Під час засідання аграрної комісії облради депутати Микола Скорий (партія "Нова держава") та Юрій Кормишкін ("Наш край") зчепилися в словесній перепалці, передає "Четвертая власть".

Після взаємних обвинувачень Кормишкін нагадав, що під час першої сесії облради 3 грудня 2015 року Скорий не встав під час виконання державного гімну. Тоді той мотивував свою поведінку протестом проти війни на Донбасі.

Варто зазначити, що раніше Скорий був членом Комуністичної партії України, після заборони якої він обрався до облради від "Нової держави". До цієї лівої партії входять колишні члени КПУ, Прогресивної соціалістичної партії України та Союзу лівих сил.

Урешті-решт, Кормишкін звинуватив комуніста в неповазі до держави. На що Скорий відповів, що не поважає "бандерівський" прапор, тому що "під ним німців у Львові зустрічали", а  в нього є "своя партія і свої прапори".  

Як передає "Depo.Миколаїв", СБУ вже зацікавилася висловлюваннями Скорого. Його викликали на допит, призначений на 2 грудня, в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 109 КК України (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу).

Дивіться також:

Акт відновлення державності 30 червня 1941 року. Як це було

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.