Місцевий депутат заявив, що під державним прапором "у Львові німців зустрічали". ВІДЕО

Депутат Миколаївської обласної ради Микола Скорий образив державний прапор, заявивши, що "під ним німців у Львові зустрічали".

Під час засідання аграрної комісії облради депутати Микола Скорий (партія "Нова держава") та Юрій Кормишкін ("Наш край") зчепилися в словесній перепалці, передає "Четвертая власть".

Після взаємних обвинувачень Кормишкін нагадав, що під час першої сесії облради 3 грудня 2015 року Скорий не встав під час виконання державного гімну. Тоді той мотивував свою поведінку протестом проти війни на Донбасі.

Варто зазначити, що раніше Скорий був членом Комуністичної партії України, після заборони якої він обрався до облради від "Нової держави". До цієї лівої партії входять колишні члени КПУ, Прогресивної соціалістичної партії України та Союзу лівих сил.

Урешті-решт, Кормишкін звинуватив комуніста в неповазі до держави. На що Скорий відповів, що не поважає "бандерівський" прапор, тому що "під ним німців у Львові зустрічали", а  в нього є "своя партія і свої прапори".  

Як передає "Depo.Миколаїв", СБУ вже зацікавилася висловлюваннями Скорого. Його викликали на допит, призначений на 2 грудня, в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 109 КК України (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу).

Дивіться також:

Акт відновлення державності 30 червня 1941 року. Як це було

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.