У литовський Сейм внесли законопроект про визнання Компартії злочинною організацією

Депутати литовського парламенту домагаються визнання Литовської комуністичної партії злочинною організацією

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на литовський сайт Delfi.

Члени парламентської фракції Союзу вітчизни-Християнських демократів Литви Лаурінас Кащюнас і Аудронюс Ажубаліс 1 серпня представили проект закону, мета якого - визнання Литовської комуністичної партії злочинною організацією.

За словами Ажубаліса, в роки окупації Литви Радянським Союзом комуністична партія сприяла утвердженню диктатури на території окупованої країни.

"Мета цього проекту — нарешті належним чином оцінити радянське минуле і злочини, відновити історичну справедливість", — підкреслив Ажубаліс.

Кащюнас зауважив, ще одна мета закону — гласність. Згідно з законопроектом, якщо колишні члени компартії захочуть стати кандидатами на пост президента, депутата парламенту або Європарламенту чи мера, то вони в обов'язковому порядку повинні вказувати цей факт своєї біографії.

Аналогічні вимоги мають бути запроваджені і щодо осіб, які працюють на дипломатичній службі або беруть участь в конкурсі на посаду в держустанові.

Депутат нагадав, що в червні 2017 року парламент прийняв резолюцію із закликом до уряду підготувати проект, згідно з яким Литовська комуністична партія була б визнана злочинною організацією. Але, за словами Кащюнаса, парламент поки не продемонстрував ініціативу.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".