У Росії збирають підписи за поховання Леніна

Петиція, яка закликає російських парламентарів ухвалити рішення про поховання тіла Володимира Леніна, кілька днів тому з’явилася на сайті change.org.

Автор петиції Сергій Шуклінов пропонує захоронити тіло вождя більшовиків у зв’язку зі сторіччям Жовтневої революції, яку він здійснив.

"Росія пройшла крізь численні муки та випробування, завжди прагнучи йти в ногу з прогресом, однак виставляючи на загальний огляд муміфіковане тіло, ми показуємо всьому світу відсталість, прирівнюючи себе до давнього Єгипту", — зазначено в супровідному тексті до петиції.

 

Разом із тим, автор називає Ілліча "безумовно значимою фігурою" в історії Росії та пропонує встановити пам’ятник на місці його захоронення "для всіх охочих".

Станом на 19:30 сьогодні під петицією підписалося 2 636 осіб із 5 тисяч потрібних.

На тому ж сайті є інша петиція, ініційована тим самим автором, під назвою "За організацію Всеросійської Покаянної Хресної ходи". У ній Сергій Шуклінов пропонує покаятися за "богозречення і богоборництво" та "братовбивчу війну", тобто за більшовицький Жовтневий переворот і Громадянську війну в Росії.

Петицію адресовано патріарху Московському Кирилу. Покаянний хресний хід має початися з усіх куточків Росії та завершитися 17 липня 2017 року біля пам’ятника князеві Володимиру в Москві. Наразі підписалося 676 людей із необхідних 1000.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.