АНОНС: Лекція "Дискусії про Переяслав 1654 року. Російський погляд" у Харкові

12 січня кандидат історичних наук Владислав Яценко розповість про метаморфози образу гетьмана Богдана Хмельницького в сучасній російській історичній науці.

У спадщині радянських міфів, символів та інтерпретацій постать Богдана Хмельницького та Переяславської ради 1654 р. посідали поважне місце.

Вони відігравали в контексті існування "доброї" Російської імперії Романових, а потім й СРСР не менш значущу роль, ніж радянська інтерпретація Другої світової війни.

Після 1991 року українська історична наука вдалася до "націоналізації" власної історії. При цьому події Козацької революції 1648—1657 років були інтерпретовані в контексті легітимізації незалежності України.

 

Російські науковці, що після 1991 року також зіткнулися з потребою переосмислення власної історії, неминуче мали переглянути й ключові сторінки "спільного" українсько-російського історичного минулого.

Які метаморфози при цьому зазнали постать Богдана Хмельницького та Переяславська рада 1654 року в часі між 1991 і 2014?

Про це говоритиме у своїй лекції кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислав Яценко.

Лекція "Дискусії про Переяслав 1654 року. Російський погляд".

12 січня, четвер, 18.30

Адреса: м. Харків, клуб "Шостий кут" (вул. Гіршмана 9/27).

Організатор: клуб науково-популярний клуб "Вільний університет Майдан моніторинг".

Вхід вільний

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.