АНОНС: Лекція "Дискусії про Переяслав 1654 року. Російський погляд" у Харкові

12 січня кандидат історичних наук Владислав Яценко розповість про метаморфози образу гетьмана Богдана Хмельницького в сучасній російській історичній науці.

У спадщині радянських міфів, символів та інтерпретацій постать Богдана Хмельницького та Переяславської ради 1654 р. посідали поважне місце.

Вони відігравали в контексті існування "доброї" Російської імперії Романових, а потім й СРСР не менш значущу роль, ніж радянська інтерпретація Другої світової війни.

Після 1991 року українська історична наука вдалася до "націоналізації" власної історії. При цьому події Козацької революції 1648—1657 років були інтерпретовані в контексті легітимізації незалежності України.

 

Російські науковці, що після 1991 року також зіткнулися з потребою переосмислення власної історії, неминуче мали переглянути й ключові сторінки "спільного" українсько-російського історичного минулого.

Які метаморфози при цьому зазнали постать Богдана Хмельницького та Переяславська рада 1654 року в часі між 1991 і 2014?

Про це говоритиме у своїй лекції кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислав Яценко.

Лекція "Дискусії про Переяслав 1654 року. Російський погляд".

12 січня, четвер, 18.30

Адреса: м. Харків, клуб "Шостий кут" (вул. Гіршмана 9/27).

Організатор: клуб науково-популярний клуб "Вільний університет Майдан моніторинг".

Вхід вільний

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.