До Дня соборності України у Дніпрі встановили петлюрівський хрест. ФОТО, ВІДЕО

У Дніпрі встановили хрест на честь Дня Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Респубілки в 1919 році.

Монумент у вигляді військової нагороди УНР – Хреста (Ордена) Симона Петлюри – встановили на Соборній площі міста, інформує Dnepr.info.

"Мені дали завдання зробити хрест, присвячений подіям 1919 року. Я вирішив, що це повинен бути архіїчний хрест, оскільки дата така – без двох років сторіччя. Робота велася з літа по сьогоднішній день. Були, звісно, і труднощі – як завжди при такій роботі. Але коли все вже закінчене й установлене, бачиш, наскільки гармонійно пам’ятник вписується, – усе забувається", – поділився автор памятника скульптор і член Національної спілки художників України, заслужений художник України Гранік Хачатрян.

Постамент пам'ятника

Місце для монумента теж символічне. Поруч – поховання 14-х козаків Армії УНР, загиблих у боротьбі з більшовиками, говорить активіст Юрій Фоменко.

"14 героїв полку Січових стрільців – Вільних козаків, сформованого з наддніпрянців і галичан. Вони майже сто років тому боролися й віддали своє життя за нашу Соборну Українську державу", – пояснив Фоменко.

 Постамент пам'ятника з іншого боку

Йдеться про бійців полку Січових стрільців "Вільного козацтва" під командуванням уродженця підкарпатського Печеніжина Романа Самокиша. Подвійна назва частини зумовлена тим, що полк складався з галичан, які перебувати на теренах Херсонської губерній, та членів Вільного козацтва з тодішньої Катеринославщини.

 Установлення власне хреста на постамент

31 грудня 1918 – 1 січня 1919 року січові стрільці – вільні козаки брали участь у звільненні Катеринослава (нині – Дніпро) від більшовицьких і махновських формувань і утримували місто до 26 січня.

Творці пам’ятника планують з часом встановити коло нього додаткове освітлення та облаштувати територію навколо. Офіційне відкриття заплановане на День соборності 22 січня.

Під час церемонії за участю музиканта Олега Скрипки відбудеться також урочиста презентація Маршу нової армії– сучасної переробки маршу ОУН "Зродились ми великої години".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.