До Дня соборності України у Дніпрі встановили петлюрівський хрест. ФОТО, ВІДЕО

У Дніпрі встановили хрест на честь Дня Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Респубілки в 1919 році.

Монумент у вигляді військової нагороди УНР – Хреста (Ордена) Симона Петлюри – встановили на Соборній площі міста, інформує Dnepr.info.

"Мені дали завдання зробити хрест, присвячений подіям 1919 року. Я вирішив, що це повинен бути архіїчний хрест, оскільки дата така – без двох років сторіччя. Робота велася з літа по сьогоднішній день. Були, звісно, і труднощі – як завжди при такій роботі. Але коли все вже закінчене й установлене, бачиш, наскільки гармонійно пам’ятник вписується, – усе забувається", – поділився автор памятника скульптор і член Національної спілки художників України, заслужений художник України Гранік Хачатрян.

Постамент пам'ятника

Місце для монумента теж символічне. Поруч – поховання 14-х козаків Армії УНР, загиблих у боротьбі з більшовиками, говорить активіст Юрій Фоменко.

"14 героїв полку Січових стрільців – Вільних козаків, сформованого з наддніпрянців і галичан. Вони майже сто років тому боролися й віддали своє життя за нашу Соборну Українську державу", – пояснив Фоменко.

 Постамент пам'ятника з іншого боку

Йдеться про бійців полку Січових стрільців "Вільного козацтва" під командуванням уродженця підкарпатського Печеніжина Романа Самокиша. Подвійна назва частини зумовлена тим, що полк складався з галичан, які перебувати на теренах Херсонської губерній, та членів Вільного козацтва з тодішньої Катеринославщини.

 Установлення власне хреста на постамент

31 грудня 1918 – 1 січня 1919 року січові стрільці – вільні козаки брали участь у звільненні Катеринослава (нині – Дніпро) від більшовицьких і махновських формувань і утримували місто до 26 січня.

Творці пам’ятника планують з часом встановити коло нього додаткове освітлення та облаштувати територію навколо. Офіційне відкриття заплановане на День соборності 22 січня.

Під час церемонії за участю музиканта Олега Скрипки відбудеться також урочиста презентація Маршу нової армії– сучасної переробки маршу ОУН "Зродились ми великої години".

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище