Спецпроект

З'явилася петиція щодо будівництва другої черги Музею Голодомору

17 січня на сайті Кабінету Міністрів України розпочався збір підписів під петицією, яка пропонує оголосити міжнародний конкурс на розробку концепції та будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Автором петиції є координатор проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" та член Громадської ради при Президентові України з питань національної єдності Кирило Галушко.

Будівництво другої черги музею передбачене Указом Президента України № 523/2016 від 26.11.2016 р. "Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу".

Згідно з указом, Кабінет Міністрів має забезпечити в установленому порядку вирішення питань щодо розвитку Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", зокрема, щодо будівництва другої черги музею. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік уже передбачено 14,25 млн. грн. 

"Єдиний спосіб забезпечити це – оголосити відкритий міжнародний конкурс на створення концепції та будівництво музею, у якому б взяли участь не тільки українські, а й найвідоміші світові компанії, що спеціалізуються на проектуванні музеїв.

Тільки за таких умов наша держава зможе побудувати музей, який стане не тільки потужною просвітницькою установою, але й належним вшануванням мільйонів жертв Голодомору", – зазначено в коментарі до петиції. 

Відтак історик пропонує:

1) оголосити відкритий міжнародний конкурс на створення концепції та будівництво музею; 

2) для запобігання зловживанням із коштами державного бюджету забезпечити прозорість усіх процедур закупівель (зокрема, через систему Prozorro). 

Підписати петицію можна на сайті Кабінету Міністрів України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.