Спецпроект

АНОНС: Дискусія "Демографічні втрати від Голодомору"

24 січня відбудеться засідання семінаріум на тему "Визначення демографічних втрат від Голодомору 1932-1933 років: методика та результати".

Останнім часом інтенсифікувалася дискусія навколо масштабів втрат від Голодомору. Частина дослідників схиляється до більш високих оцінок смертності від голоду у ті роки.

Різні підходи у оцінках цих масштабів і стануть предметом дискусії у Інституті історії України.

За оцінками низки дослідників, від голоду померло 13% від загальної чисельності на­селення України на початок 1932 року.

На 1933 рік прийшлося 90% усіх втрат через надсмертність, найбільш смертоносним був період від березня до серпня 1933 року.

У червні 1933 році. від голоду помирало в середньому 28 тис осіб за добу.

Як стало можливим одержати ці дані? Про це розкажуть запрошені експерти - науковці Інститу­ту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України:

  • Олександр Гладун (заступник директора інституту, доктор економічних наук;
  • Наталія Левчук (головний науковий співробітник, доктор економічних наук);
  • Омелян Рудницький (на­уковий співробітник).

Обговорюватимуться такі питання:

  • Якими є методичні основи демографічного обліку?
  • Суть проблеми реєстрації демографічних подій.
  • Чому необхідна корекція зареєстрованих демо­графічних показників?
  • Що таке демографічна реконструкція і як демогра­фи її здійснюють?
  • Визначення втрат та основні методологічні підхо­ди до їх розрахунку.
 

Вівторок, 24 січня, 15.00 

Місце:  конференц-зала Інституту історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського 4, Ауд. 615 (6-й поверх).  

Організатори: Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору, Інститу­т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний

Більше інформації у спеціальному розділі "Голодомор"

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.