Спецпроект

АНОНС: Дискусія "Демографічні втрати від Голодомору"

24 січня відбудеться засідання семінаріум на тему "Визначення демографічних втрат від Голодомору 1932-1933 років: методика та результати".

Останнім часом інтенсифікувалася дискусія навколо масштабів втрат від Голодомору. Частина дослідників схиляється до більш високих оцінок смертності від голоду у ті роки.

Різні підходи у оцінках цих масштабів і стануть предметом дискусії у Інституті історії України.

За оцінками низки дослідників, від голоду померло 13% від загальної чисельності на­селення України на початок 1932 року.

На 1933 рік прийшлося 90% усіх втрат через надсмертність, найбільш смертоносним був період від березня до серпня 1933 року.

У червні 1933 році. від голоду помирало в середньому 28 тис осіб за добу.

Як стало можливим одержати ці дані? Про це розкажуть запрошені експерти - науковці Інститу­ту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України:

  • Олександр Гладун (заступник директора інституту, доктор економічних наук;
  • Наталія Левчук (головний науковий співробітник, доктор економічних наук);
  • Омелян Рудницький (на­уковий співробітник).

Обговорюватимуться такі питання:

  • Якими є методичні основи демографічного обліку?
  • Суть проблеми реєстрації демографічних подій.
  • Чому необхідна корекція зареєстрованих демо­графічних показників?
  • Що таке демографічна реконструкція і як демогра­фи її здійснюють?
  • Визначення втрат та основні методологічні підхо­ди до їх розрахунку.
 

Вівторок, 24 січня, 15.00 

Місце:  конференц-зала Інституту історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського 4, Ауд. 615 (6-й поверх).  

Організатори: Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору, Інститу­т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний

Більше інформації у спеціальному розділі "Голодомор"

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.