АНОНС: До Дня Соборності в Києві та інших містах утворять "живий ланцюг"

Дві тисячі киян долучаться до символічного обєднання берегів Києва на згадку 98-мої річниці підписання IV Універсалу об’єднання УНР і ЗУНР у Соборну Україну та розгорнуть 30-метровий прапор України на мосту Патона.

22 січня на  День Соборності в Києві проходитиме 10-та ювілейна акція, що відтворює Акт Злуки – об’єднання правого та лівого берегів Києва "Живим" ланцюгом Соборності" на мосту Патона. Про це "Історичній правді" повідоили організатори акції.

Колони учасників вирушать один одному назустріч з обох сторін Дніпра по північному тротуарі мосту.  Рухаючись назустріч одна одній, колони будуть співати українських пісень та скандуватимуть "Одна, Єдина, Соборна Україна".

 

Після об’єднання обох берегів Дніпра, учасники акції спільно виконають гімн України, а також вшанують пам'ять Героя України, Сергія Нігояна, що був убитий 22 січня 2013 року та всіх борців, що поклали своє життя за Українську Державу, запаливши свічки.

Родзинкою акції стане 30-метровий державний прапор, який утворять учасники. 

На завершення акції о 18:30 відбудеться концерт гурту "TaRuta" в приміщенні "Gyros Food Bar" (пр-т Перемоги, 47а, вхід вільний).

Окрім Києва подібні "живі ланцюги" відбудуться в Харкові, Одесі, Полтаві, Житомирі, Львові, Ужгороді, Сумах, Чернігові, Краматорську та ін. Слідкуйте за оголошеннями в регіонах! 

22 січня, неділя, 9.30

Місце: Збір учасників починається о 9.30 біля двох локацій:  на правому березі - біля станції метро "Дружби Народів", на лівому березі - біля метро "Лівобережна".

Біля мосту Патона збір учасників відбувається до 10:00 на зупинці громадського транспорту біля мосту зі сторони Русанівської набережної (лівий берег) та на в’їзді на  міст Патона (правий берег).

Організатор: Братство козацького бойового звичаю "Спас" і Вадим Васильчук.  

Детальна інформація, акредитація для преси: (068) 856-59-02, (093) 279-45-00, (066) 733-16-14, (050) 742-39-54 

Картинка для камери:  09:30-10:00, місце збору колони на лівому березі (крайня зупинка громадського транспорту перед мостом Патона).

ДОВІДКА:

Живий ланцюг Соборності - символічна акція, яку щороку проводять великі гурти людей, узявшись за руки, згадуючи річницю оголошення 22 січня 1919 року. на Софійському майдані в Києві Акту злуки УНР і ЗУНР. В Україні найбільша така подія відбулася 21 січня 1990 року, близько трьох мільйонів людей взялися за руки, з'єднавши Львів і Київ.

Дивіться також:

Свято злуки. Як це було в 1919 році

Ланцюг єднання в 1990 році. Родинні фото

День Злуки: східняк і західняк сильні тільки один одним

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.