У Камені-Каширському декомунізували чотири вулиці. Одну назвали на честь лікаря УПА

У м. Камені-Каширському, що у Волинській області, перейменували вулицю імені радянського розвідника-диверсанта НКВД-НКГБ Миколи Кузнецова на честь лікаря УПА Євгена Карановича. Крім того, декомунізація торкнулася ще трьох вулиць і одного провулку.

Таке рішення в рамках "Закону про засудження тоталіртарних режимів" прийняли нещодавно депутати міськради, інформує "Волинь".

Крім вулиці Кузнецова, перейменували ще три вулиці та провулок міста. Зокрема, вулицю Дзержинського депутати перейменували на Йова Кондзелевича — відомого іконописця, а Комсомольську — на Світанкову.

Вулиця та провулок Котовського відтепер називатимуться іменем Князів Острозьких, які були відомими меценатами та оборонцями православної церкви.

ДОВІДКА:

Євген Каранович (псевдо "Караван") за німецької окупації  був лікарем м. Каменя-Каширського, згодом - лікарем у загоні УПА "Озеро". Виконував надскладні операції пораненим, врятував сотні людських життів. 

У 1943-ому поблизу села Хотешів (в районі села Мельники-Річицькі Ратнівського району) Каранович разом із медсестрою Марією та невідомими чотирма їхніми охоронцями потрапили у засідку, яку влаштували радянські партизани загону Федорова.

У бою загинули лікар Євген Каранович, медсестра Марія та інші повстанці. Їх урочисто поховали на цвинтарі біля Хотешівської церкви у спільній могилі. Зараз на ній установлено меморіальну дошку.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.