У Камені-Каширському декомунізували чотири вулиці. Одну назвали на честь лікаря УПА

У м. Камені-Каширському, що у Волинській області, перейменували вулицю імені радянського розвідника-диверсанта НКВД-НКГБ Миколи Кузнецова на честь лікаря УПА Євгена Карановича. Крім того, декомунізація торкнулася ще трьох вулиць і одного провулку.

Таке рішення в рамках "Закону про засудження тоталіртарних режимів" прийняли нещодавно депутати міськради, інформує "Волинь".

Крім вулиці Кузнецова, перейменували ще три вулиці та провулок міста. Зокрема, вулицю Дзержинського депутати перейменували на Йова Кондзелевича — відомого іконописця, а Комсомольську — на Світанкову.

Вулиця та провулок Котовського відтепер називатимуться іменем Князів Острозьких, які були відомими меценатами та оборонцями православної церкви.

ДОВІДКА:

Євген Каранович (псевдо "Караван") за німецької окупації  був лікарем м. Каменя-Каширського, згодом - лікарем у загоні УПА "Озеро". Виконував надскладні операції пораненим, врятував сотні людських життів. 

У 1943-ому поблизу села Хотешів (в районі села Мельники-Річицькі Ратнівського району) Каранович разом із медсестрою Марією та невідомими чотирма їхніми охоронцями потрапили у засідку, яку влаштували радянські партизани загону Федорова.

У бою загинули лікар Євген Каранович, медсестра Марія та інші повстанці. Їх урочисто поховали на цвинтарі біля Хотешівської церкви у спільній могилі. Зараз на ній установлено меморіальну дошку.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".