Дніпровська м’ясна фабрика рекламує сосиски “з кращих часів терору”

"Як у тридцятих" — маркетинговий хід торгової марки "Спец цех" викликав обурення в соцмережах

Дніпровська м’ясна фабрика "Алан", яка випускає продукти під торговою маркою "Спец Цех", рекламує свої сосиски, виготовлені за стандартами "як у тридцятих", інформує прес-служба Центру досліджень визвольного руху

Покупці обурються, адже саме в цей період в Україні тривав комуністичний терор та Голодомор-геноцид. Про це повідомила користувачка "Фейсбук" Надія Ридзак.

Компанія на рекламних матеріалах своїх м’ясних продуктів заявляє, що у їх виготовленні застосовують стандарти, які діяли у 30-х роках XX століття на провідних м’ясокомбінатах країни, де випускали продукцію особливої якості виключно для партійної еліти — членів правління, вищих партійних чинів.

 

Користувачі соцмереж обурються: "Тобто у вас іншої асоціації з 30-ми роками в Україні, зокрема центральній і східній, немає? Ви пропонуєте в 2017 купувати продукцію, яка є прототипом того, що їли партійники і нквесники, котрі підписували накази чи й власноручно відбирали хліб, молоко та м'ясо в селян Катеринославської губернії (згодом Дніпропетровської області) в 1932—1933?!? До вас не будуть приходити у снах ті сотні тисяч, котрі загинули від голоду лише на Дніпропетровщині?".

Представники компанії у коментарях відповіли, що 30-і роки — це не лише сумні події 32-33-го: "Стандарти харчової промисловості в СРСР, особливо в 35-36 роках, були дуже високими та регулювались на державному рівні. Більш м’ясомістких продуктів, ніж було вироблено в ці роки в СРСР, не було ніколи.

Саме в 35—36 роках було розроблено велику кількість класичних рецептів ковбас (зокрема, улюблену багатьма "Лікарську" ковбасу), які й сьогодні можна назвати еталонними, завдяки виключно натуральному складу та користі, яку вони несли для населення. Саме це надихало нас, коли мі створювали ТМ "Спец Цех"".

Як відомо, у 30-х роках XX століття в Україні відбувся Голодомор-геноцид, організований керівництвом СССР з метою упокорення українців. У людей силою вилучали всю їжу, а за спробу приховати чи вкрасти продукти розстрілювали на місці.

Загалом всі тридцяті роки комуністичний режим продовжував нещадний терор проти українців. Водночас, як свідчать архівні документи, партійна верхівка під час Голодомору не зазнавали проблем із продуктами харчування.

Як повідомлялося раніше, у Москві відкрився ресторан із назвою "НКВД".

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.