Дніпровська м’ясна фабрика рекламує сосиски “з кращих часів терору”

"Як у тридцятих" — маркетинговий хід торгової марки "Спец цех" викликав обурення в соцмережах

Дніпровська м’ясна фабрика "Алан", яка випускає продукти під торговою маркою "Спец Цех", рекламує свої сосиски, виготовлені за стандартами "як у тридцятих", інформує прес-служба Центру досліджень визвольного руху

Покупці обурються, адже саме в цей період в Україні тривав комуністичний терор та Голодомор-геноцид. Про це повідомила користувачка "Фейсбук" Надія Ридзак.

Компанія на рекламних матеріалах своїх м’ясних продуктів заявляє, що у їх виготовленні застосовують стандарти, які діяли у 30-х роках XX століття на провідних м’ясокомбінатах країни, де випускали продукцію особливої якості виключно для партійної еліти — членів правління, вищих партійних чинів.

 

Користувачі соцмереж обурються: "Тобто у вас іншої асоціації з 30-ми роками в Україні, зокрема центральній і східній, немає? Ви пропонуєте в 2017 купувати продукцію, яка є прототипом того, що їли партійники і нквесники, котрі підписували накази чи й власноручно відбирали хліб, молоко та м'ясо в селян Катеринославської губернії (згодом Дніпропетровської області) в 1932—1933?!? До вас не будуть приходити у снах ті сотні тисяч, котрі загинули від голоду лише на Дніпропетровщині?".

Представники компанії у коментарях відповіли, що 30-і роки — це не лише сумні події 32-33-го: "Стандарти харчової промисловості в СРСР, особливо в 35-36 роках, були дуже високими та регулювались на державному рівні. Більш м’ясомістких продуктів, ніж було вироблено в ці роки в СРСР, не було ніколи.

Саме в 35—36 роках було розроблено велику кількість класичних рецептів ковбас (зокрема, улюблену багатьма "Лікарську" ковбасу), які й сьогодні можна назвати еталонними, завдяки виключно натуральному складу та користі, яку вони несли для населення. Саме це надихало нас, коли мі створювали ТМ "Спец Цех"".

Як відомо, у 30-х роках XX століття в Україні відбувся Голодомор-геноцид, організований керівництвом СССР з метою упокорення українців. У людей силою вилучали всю їжу, а за спробу приховати чи вкрасти продукти розстрілювали на місці.

Загалом всі тридцяті роки комуністичний режим продовжував нещадний терор проти українців. Водночас, як свідчать архівні документи, партійна верхівка під час Голодомору не зазнавали проблем із продуктами харчування.

Як повідомлялося раніше, у Москві відкрився ресторан із назвою "НКВД".

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.