Конференція "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення"

Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету запрошує студентів та молодих науковців взяти участь у ХIX Міжнародній науково-практичній конференції "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення, перспективи на майбутнє".

Як повідомляють організатори, метою конференції є розглянути глобальні проблеми сьогодення ("гібридні" та інформаційні війни, проблеми біженців, загрози тероризму, духовна безпека людства та ін.) та причетність різних релігійних спільнот до виникнення цих проблем або ж їх вирішення.

Крім того, конференція передбачає також ретроспективний погляд на ангажування релігійних спільнот у глобальні проблеми людства в минулому. У програмі конференції передбачено також відвідини Музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Під час конференції обговорення буде проводитися у таких секціях:

  • Виклики часу та роль релігійних факторів у них: історична ретроспектива.
  • Свідчити та розрізняти правду: загрози інформаційної безпеки людини.
  • Релігійний досвід у подоланні конфліктів та зціленні травм.
  • Конфлікти і глобальні проблеми в Україні та світі.
  • Християнська духовність та вчення Церкви в контексті глобальних загроз сьогодення.
  • Релігія та глобальні виклики: літературно-мистецькі досвіди й контексти.

Конференція відбудеться 28-29 квітня 2017 р. в Українському католицькому університеті за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 17. Інститут забезпечує учасникам конференції проживання та харчування. Проїзд за власний кошт учасників.

Для участі в конференції на  e-mail оргкомітету irs@ucu.edu.ua необхідно подати:

  1. Заявку на участь: ПІБ учасника; місце навчання або праці учасника, посада (якщо студент, то факультет і курс); назва доповіді; обрана секція; потреба у використанні проектора під час доповіді; потреба в проживанні; контактний телефон доповідача; е-mail)
  2. Електронний варіант матеріалів доповіді (тези, стислий виклад, статтю).

Останній день подання матеріалів: 31 березня 2017 року

Вимоги до оформлення тез і статей:

  • Файл Microsoft Word
  • Файл має бути названий прізвищем автора латинкою і збережений у форматі - doc
  • Шрифт - Times New Roman
  • Кегль - 14; інтервал - 1,5 пт; всі поля - 2 см.
  • Обсяг наукової статті 5-10 сторінок друкованого тексту. Обсяг тез – 2-3 сторінки.
  • Виноски у тексті підрядкові (внизу кожної сторінки)

Організатори передбачають безоплатну електронну публікацію тез і наукових статей учасників, які особисто виступають на конференції. Увага: конференція не передбачає заочної участі!

За необхідності надається довідка про участь у конференції. Про потребу такої довідки слід попередити завчасно.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська (без синхронного перекладу)

За довідками звертатись в Інститут релігії та суспільства УКУ, e-mail: irs@ucu.edu.ua, або за телефоном 032-240-99-40 (внутрішній 3252 та 3207).

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.