У Миколаєві відкрили виставку ікон до Дня Святого Миколая

У Миколаївському обласному художньому музеї запрацювала виставка "Українська домашня ікона" з приватної колекції.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомили у пресслужбі музею.

 

"Експозиція виставки "Українська домашня ікона" з приватної колекції налічує понад 200 творів. Найбільш розповсюджені образи Святого Миколая, Богородиці, Ісуса Христа тощо", - розповіли у музеї.

Там також зазначили, що представлені ікони написані для родинної обрядової практики. Адже домашні ікони здавна грали важливу роль для розвитку національної етнічної самосвідомості. Це, в першу чергу, захист від ворожих сил, оберіг, що забезпечує родинний добробут. Українці сприймали ікони, як "вікна" в інший світ, засіб зв'язку з Царством Небесним.

Ікони для домівок могли писатися як професійними, так і народними майстрами-самоуками відповідно до світоглядних та духовних потреб українського народу.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.