Кіровоградський педагогічний університет декомунізувався

2 лютого Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка ухвалив нову назву вишу. Університет пропонують називати Центральноукраїнським державним педагогічним університетом ім. В. Винниченка.

Проце повідомляє "Перша електронна" з посиланням на ректора вишу Олега Семенюка.

Рішення ухвалила конференція трудового колективу, яка має право вносити зміни до Статуту університету. Нова назва присвоюється навчальному закладу саме шляхом внесення змін до цього документа

"Більшістю голосів ми вирішили пристати до тієї назви, яку ще у 1996 році хотіли присвоїти вишу  Центральноукраїнський державний педагогічний університет", — розповів пан Семенюк.

За його словами, процес обговорення варіантів нової назви для університету запустили ще в жовтні 2016 року. Пропонувалося декілька варіантів.

"Першим був "Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка". Так ми хотіли назвати наш навчальний заклад ще у 1996 році, коли виш став університетом. Також був варіант назви, прив’язаної до європейської моделі — "Державний педагогічний університет ім. В. Винниченка (м. Кропивницький)". Ну і обговорювалась назва "Кропивницький державний педагогічний університет ім. В. Винниченка", але зважаючи на те, що всі ми освічені люди, ми розуміли що у назві "Кропивницький … імені Винниченка" відсутня внутрішня логічність", — говорить ректор університету.

Під час обговорення варіантів назв на Вченій раді третій варіант відсіявся, тож на голосування конференції трудового колективу винесли перші два. Більшість голосів працівники віддали за назву "Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка".

Тепер навчальний заклад має подати документи з новою назвою на схвалення до Міністерства освіти і науки України, а після цього — до Кабміну.

Офіційно назву буде закріплено тоді, коли наказ про перейменування підпише міністр освіти, а юридичний відділ Кабміну його зареєструє.

Нагадаємо, 14 липня 2016 року Верховна Рада України перейменувала м. Кіровоград на Кропивницький.

Місто одержало нову назву на честь Марка Кропивницького (1840—1910) — видатного українського актора, режисера й засновника професійного українського театру, який жив і працював у цьому місті. 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.