Кіровоградський педагогічний університет декомунізувався

2 лютого Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка ухвалив нову назву вишу. Університет пропонують називати Центральноукраїнським державним педагогічним університетом ім. В. Винниченка.

Проце повідомляє "Перша електронна" з посиланням на ректора вишу Олега Семенюка.

Рішення ухвалила конференція трудового колективу, яка має право вносити зміни до Статуту університету. Нова назва присвоюється навчальному закладу саме шляхом внесення змін до цього документа

"Більшістю голосів ми вирішили пристати до тієї назви, яку ще у 1996 році хотіли присвоїти вишу  Центральноукраїнський державний педагогічний університет", — розповів пан Семенюк.

За його словами, процес обговорення варіантів нової назви для університету запустили ще в жовтні 2016 року. Пропонувалося декілька варіантів.

"Першим був "Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка". Так ми хотіли назвати наш навчальний заклад ще у 1996 році, коли виш став університетом. Також був варіант назви, прив’язаної до європейської моделі — "Державний педагогічний університет ім. В. Винниченка (м. Кропивницький)". Ну і обговорювалась назва "Кропивницький державний педагогічний університет ім. В. Винниченка", але зважаючи на те, що всі ми освічені люди, ми розуміли що у назві "Кропивницький … імені Винниченка" відсутня внутрішня логічність", — говорить ректор університету.

Під час обговорення варіантів назв на Вченій раді третій варіант відсіявся, тож на голосування конференції трудового колективу винесли перші два. Більшість голосів працівники віддали за назву "Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка".

Тепер навчальний заклад має подати документи з новою назвою на схвалення до Міністерства освіти і науки України, а після цього — до Кабміну.

Офіційно назву буде закріплено тоді, коли наказ про перейменування підпише міністр освіти, а юридичний відділ Кабміну його зареєструє.

Нагадаємо, 14 липня 2016 року Верховна Рада України перейменувала м. Кіровоград на Кропивницький.

Місто одержало нову назву на честь Марка Кропивницького (1840—1910) — видатного українського актора, режисера й засновника професійного українського театру, який жив і працював у цьому місті. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.