Спецпроект

Польська кінорежисерка знімає фільм про "людину правди" часів Голодомору

Наступна кінострічка відомої польської режисерки називатиметься "Ґарет Джонс" ("Gareth Jones").

Про це повідомляє "Польське радіо". В основі сюжету фільму буде історія валлійського журналіста Ґарета Джонса, який нелегально подорожував по Радянській Україні й збирав дані про жахіття голоду. Радянський Союз докладав усіх зусиль, аби інформація про геноцид не просочилася за кордон.

Однак Джонс зумів опублікувати в західній пресі свої репортажі, що стали першими свідченнями очевидця Голодомору.  29 березня 1933 року репортер скликав прес-конференцію в Берліні, де розповів світові про результати свого розслідування. Його заяву передрукувало багато європейських газет.

Ґарет Джонс загинув за загадкових обставин під час подорожі у Внутрішню Монголію за день до свого 40-ліття. Історики припускають, що це могла бути помста НКВД за витік інформації про Голодомор в Україні.

 

Аґнешка Голланд наголосила, що Джонс розумів відповідальність, яку він ніс на той час як журналіст. У фільмі його позиція повністю суперечить діяльності Волтера Дюранті — журналіста "The New York Times", який взяв ексклюзивне інтерв’ю у Йосипа Сталіна, здобув престижну Пулітцерівську премію в журналістиці і послідовно заперечував Голодомор у своїх роботах.

Нагадаємо, останній фільм Аґнешки Голланд "Слід звіра" (пол. "Pokot") здобув "Срібного ведмедя" 67-го Берлінського кінофестивалю — "за відкриття нових можливостей у кіномистецтві".

Детальніше про Ґарета Джонса читайте в нашому матеріалі.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.