АНОНС: Конференція "Радянський спадок крізь призму модернізації". РОЗКЛАД

17-19 березня в Києві пройде міжнародна наукова конференція "Неоднозначне минуле. Радянський спадок крізь призму модернізації?".

У центрі уваги конференції є міждисциплінарні дослідження таких проблем, як феномен "консервативної модернізації" СРСР, гендерні взаємини й історія родини, історія міського простору та міської спільноти радянського часу, феномен "дефіциту" і "блату", динаміка ставлення до навколишнього середовища.

Також до тем конференції належить проблематика "феномену радянської історіографії", специфіки існування історичної науки в контексті СРСР, культурного життя на периферіях "радянської імперії".

Зрештою, учасники прагнутимуть поставити питання про доцільність, межі і перспективи модернізаційного підходу до розмаїття радянського досвіду, а також поглянути на можливі порівняльні і транснаціональні аспекти.  

ПРОГРАМА

17 березня

11:30 – 12:00 Реєстрація, кава

12-00 Відкриття конференції. Вступне слово


Вступна панельна дискусія: Чи модернізація, як оцінювати радянський спадок?

Доповідачі: Михайло Мінаков (Київ), Ірина Склокіна (Львів), Андрій Портнов (Женева).
Модератор: Володимир Маслійчук (редактор historians.in.ua, Харків)
13:30 – 14:30 Обід

14-30 – 16-30. Панель 1:  "Феномени" радянської і пострадянської історіографії

Оксана Юркова ( Інститут історії України НАН України, Київ, Україна). "Доносительство та академічна солідарність як чинники повсякденного життя істориків радянської України".

Александр Дмитриев ( Высшая школа экономики, Москва, Россия). "Поиск  традиции в советской исторической науке послесталинской эпохи (1953-1988): возможности и границы".

Алексей Браточкин (Центр публичной истории Европейского колледжа Liberal Arts в Беларуси (Минск, Беларусь). "Советское прошлое" и "модернизационная парадигма" в историографии истории Беларуси (1990-е -2000-е гг.). 

Модератор: Владислав Яценко ( Харківське історико-філологічне товариство, Харків, Україна). 

16:30 – 17:00 Кава-пауза


17-00 – 19:00 Панель 2. Гендерні проблеми в радянській та пострадянській дійсності

Катерина Кобченко (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна). "Гендерна модернізація: жінки у змінах соціальних ролей та художніх образів (1920-1930)".

Олеся Хромейчук (Університет Східної Англії/ University of East Anglia, Велика Британія). "Жінки в Червоній  армії під час Другої світової війни і сучасна політика пам'яті".

Олена Стяжкіна (Донецький національний університет ім.Василя Стуса, Вінниця, Україна).  "Міщанка", "бездуховний обиватель" та люди з "іншого життя": гендерні аспекти повсякденного споживання у пізньорадянську добу (сер.1960-сер.1980-х рр.).

Модератор: Тамара Марценюк (Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, Україна).

18 березня


10:00-11:30  Панель 3. Архітектура, урбаністика, стиль життя

Марта Васевич (Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне-Київ, Україна).  "Гендерна проблематика житлової архітектури радянського авангарду 20-х рр.  – поч. 30-х рр. ХХ ст."

Ірина Скубій (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, Харків, Україна). "Чоловіче споживання в міському просторі радянської України 1920-ті – 1930-ті рр."

Віталій Іванчишен (Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. Максима Рильського НАН України, Київ, Україна). "Соціокультурні зміни в символічному просторі українців у кінці 40–60–х рр. ХХ ст. (на матеріалах Східного Поділля)".

Ігор Тищенко (аналітичний центр CEDOS). "Спроба створити естетично повноцінне житлове середовище у пізньорадянському Києві (1970-80рр.)"

Модератор: Юлія Попова (Представництво Фонду Гайнріха Бьолля, Київ, Україна).

11:30 Кава, збір на екскурсії

12:00 Екскурсії радянським Києвом:

Юлія Клімук. "Шулявка: слідами радянської епохи"…

Анна Ленчовська. Бабин Яр: історія і сприйняття…

Олена Мокроусова. Архітектура Києва 1920-х – 1930-х рр. – авангард чи сірі коробки?Подорож центром Києва ...

15:00 Повернення, обід, обговорення екскурсій

16:30  Панель 4: Історична пам’ять її відображення та особливості.

Оксана Клименко. (Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ). "Проектування пам'яті в СРСР: творення "нового" минулого (1920-ті – 1930-ті рр.)"

Ірина Склокіна. (Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів, Україна). "Радянська спадщина в мономістах Донбасу: творення міського простору та регіональна специфіка".

Андрей Тихоміров. (Історик, культуролог, Варшава (Польща) / Гродно (Білорусь)). "Радянська урбанізація як модернізація? (на прикладі білоруського міста Гродно)".

Модератор: Григорій Стариков (Інститут української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського НАН України, Суми-Київ).

19 березня

10:00 Модернізаційні процеси та повсякденні практики

Григорій Кондратюк. ( Кримський інженерно-педагогічний інститут,  Сімферополь, Україна). "Модернізація "східного суспільства" в Кримській АРСР та Туреччині: порівняльний аналіз (20-30-ті роки ХХ століття)".

Роман Любавський. (Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, Україна). "Соціалістичне містечко "Новий Харків": формування нового міського простору та стилю життя робітників 30-ті рр. ХХ ст.

Ольга Корнієнко (Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, Україна). "Репрезентація західної моди на сторінках журналу "Перець". Створення бази даних та її репрезентація".

Ольга Гонтарська (Інститут історії Польської Академії наук, Варшава, Польща). "Пізньорадянське кіно про Україну: підходи та образи".

Модератор: Тетяна Портнова (Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара)

12:00 Завершальна дискусія. Обговорення проектів учасників.

13:00 – 14:00 - Обід

14:00 – Від’їзд автобусом до Арт-Заводу Ізоляція

15:30 Вистава: Дід копав, батько копав, а я не буду…

18:00. Обговорення вистави. Закриття конференції.

У програмі можливі зміни. Найактуальніші відомості щодо конференції читайте на сайті historians.in.ua.

Робочі мови: англійська, російська, українська

Місце проведення основних заходів: Президія Національної  Академії Наук, вул. Володимирська, 55.

Вхід вільний. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.