Перепрошуємо. Пам’ятник Володимиру постраждав раніше. Спростування

Учора "Історична правда" опублікувала новину про те, що окрім пам’ятника Олені Телізі вандали залили фарбою монумент князю Володимиру Великому. Це не відповідає дійсності.

Редактор нашого сайта, який вдень брав участь у спонтанній толоці киян і відчищав від фарби пам’ятник видатної поетки, емоційно і некритично сприйняв інформацію, опубліковану в соціальних мережах.

Інцидент з пам’ятником Володимиру Великому стався 26 вересня 2016 року.  Плями на фото, яке ми мали необережність опублікувати вчора, ідентичні старим на вересневих фото.

Ми не маємо іншої можливості запобігти подальшому поширенню недостовірної інформації, ніж усунути її зі стрічки новин та повідомити про це наших читачів.

Ми цінуємо довіру наших читачів, прагнемо подавати тільки правдиві й актуальні відомості, тому нам дуже прикро за помилку. Просимо вибачення.    

 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.