Спецпроект

У Кракові розпочався IV Польсько-український форум істориків

Сьогодні історики обговорять польське та українське питання в програмах та ідеологіях українського і польського підпілля, відповідно.

Зустріч організовують Інститути національної пам’яті обох держав, інформує "Польське радіо".

Форум триватиме до четверга. "Цього разу зустрічі буде присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля", — мовиться у повідомленні ІНП Польщі.

Під час попередніх зустрічей, як нагадали в установі, члени Форуму дискутували "про волинський злочин та питання, пов’язані з діяльністю польського та українського підпілля на теренах сучасної Західної України у часи Другої світової війни".

Президія Форуму. Фото: Володимир В'ятрович

"Історики здійснили також огляд польського дослідження на тему польсько-українських відносини у 1939—1947 роках, а також обговорили перелік проблем спільної історії XX століття", — зазначили в ІНП.

Найбільша різниця в позиціях сторін проявляється під час дискусій на тему польсько-українського конфлікту, що відбулися минулоріч у Києві.

Польська делегація. Фото: Володимир В'ятрович

"Польська сторона вважає, що це був геноцид, українська сторона має дещо інший підхід, але ми обговорюємо ці теми, залишаємося дуже відкритими один до одного і я дуже задоволений атмосферою наших дискусій", — сказав віце-голова Інституту національної пам’яті Польщі Матеуш Шпитма.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголошує, що наукова співпраця істориків є найкращим способом порозуміння та пом’якшення конфліктів, що сталися в історії обох народів.

Делегація українських істориків. Фото: Володимир В'ятрович

"Розмови на тему історії повинні відбуватися між істориками. Нам вдалося провести цікаву та іноді гарячу дискусію про конкретні питання. Гадаю, що публікація, яка стане результатом цієї зустрічі, дозволить деполітизувати проблему Волині", — підсумував В’ятрович.

Нагадаємо, що до складу утвореного у 2015 році Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.