В Австрії відновили могилу міністра УНР. ФОТО

Українська громада м. Інсбрук (Австрія) відновила могилу міністра земельних справ УНР Миколи Ковалевського.

Цим активісти фактично врятували поховання від знищення, передає ZAXID.net.  

"Оскільки в Австрії земля під поховання надається в оренду (як правило, на 10 років), необхідно було постійно продовжувати договір оренди земельної ділянки, де похований Микола Ковалевський", — розповів священик Інсбруцької парафії УГКЦ  Володимир Волошин.

Саме Волошин власноруч упорядкував поховання і займався всіма бюрократичними процедурами.

Поховання Ковалевського називали одним із найбільш проблемних з-поміж поховань видатних українців у світі: зв’язок із родиною Ковалевських втратився, за похованням ніхто не доглядав. Фото: Володимир Волошин

Адже, якби договір оренди місця поховання не продовжили, на нього б чекала доля могили поета Олександра Олеся і його дружини. Довелося би терміново організовувати перепоховання, інакше б могилу ліквідували.

Щодо могили Ковалевського, то у 2008 році посол України в Австрії Євген Чорнобривко з власних коштів оплатив €431,20 оренди на 10 років.

 Місцева громада українців відновила могилу міністра УНР. Фото: Володимир Волошин

Тепер посольство України в Австрії в особі першого секретаря Володимира Дідуха знову звернулося до о. Волошина з проханням заопікуватися похованням.

Тому українська громада Інсбрука та особливо студенти-богослови з України, які тут навчаються, впорядкували могилу та спорудили тимчасовий хрест.

За словами Дідуха, посольство вже подало до Києва запит на кошти для продовження оренди та встановлення надгробного пам’ятника.

 Договір оренди місця поховання Миколи Ковалевського продовжили до 2018 року. Фото: Володимир Волошин

Довідка:

Микола Ковалевський (03.09.1892—18.08.1957) — український політичний і державний діяч, економіст, публіцист. Діяльний учасник партії українських соціалістів-революціонерів (УПСР) та з 1917 — її голова. Також голова ЦК Української селянської спілки. Очолював редколегію газети "Народна воля" — спільного органу Української селянської спілки і УПСР.

Під час роботи Всеукраїнського національного конгресу 1917 обраний членом Української Центральної Ради від Полтавської губернії, згодом — членом Малої ради Української Центральної Ради. У травні 1917 брав участь у переговорах делегації УЦР із Тимчасовим урядом у Петрограді. За Директорії УНР — міністр земельних справ в урядах С. Остапенка, Б. Мартоса, І. Мазепи.

Від 1920 року Микола Ковалевський мешкав на еміграції, спершу у Відні, де очолював одну з груп УПСР, потім у Варшаві, де співпрацював з часописами "Літературно-науковий вістник" (Львів), "Biuletyn Polsko-Ukrainski", двомісячником "Sprawy Narodowosciowe", квартальником "Wschod", Інститутом дослідження національних справ у Варшаві.

У роки Другої світової війни опинився в Румунії, був співредактором журналу "Наше життя" (Бухарест; 1940—42). Після війни жив у Австрії, де з 1950 року був редактором агентства "Express-Pressedienst" (Інсбрук), головою Українського допомогового комітету в Австрії.

Брав участь у підготовці "Енциклопедії українознавства", співпрацював з Інститутом вивчення СРСР у Мюнхені (Німеччина). Помер в австрійському місті Інсбрук. Похований на Східному цвинтарі.

----------

Дивіться також:

Могили наших у Празі. Екскурсія Ольшанським кладовищем

Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.