Ексгумація праху Олександра Олеся. Хроніка скандалу

Святкову атмосферу збурила інформація про ексгумацію праху видатного українського письменника Олександра Олеся. "Історична правда" спробувала розібратися в цьому вихорі новин.

3 січня видання "Дзеркало тижня" повідомило, що в Чехії примусово ексгумували останки похованого на Ольшанському кладовищі у Празі українського письменника Олександра Олеся (Кандиби) та його дружини Віри.

Примусова ексгумація була спричинена особливостями чеського законодавства, згідно з яким за місце поховання померлого потрібно сплачувати ренту у 20 тисяч крон на 10 років.

Розкопана могила Олександра Олеся на Ольшанському цвинтарі в Празі. Фото:  Ігор Булиг

Громадянин Чехії, українець Володимир Михайлишин, який із власної ініціативи сплачував за місце поховання Олеся, нещодавно помер. Син Михайлишина як законний спадкоємець прийняв рішення поховати свого батька саме у могилі Олеся.

Станом на 10:21 3 січня могилу подружжя Кандиб уже розкопали. Подальша доля рештків класика української літератури та його дружини зависла в повітрі.

На диво оперативною виявилася реакція української влади. Президент України Петро Порошенко дав вказівку міністрові закордонних справ Павлові Клімкіну забезпечити збереження праху Олександра й Віри Кандиб для того, щоб у подальшому перепоховати їх в Україні.

На місці в Чехії посольство України поклопоталося, щоб рештки перемістили до депозитарію Ольшанського кладовища до тих пір, поки  нащадки Олександра Олеся, які проживають у Канаді, не висловлять свого рішення щодо місця остаточного перезахоронення.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив: "Олександр Олесь має бути перепохований в Україні. Найкраще місце для цього — алея почесних поховань на Лук'янівському кладовищі".

Посадовець відзначив, що ситуація з могилою Олександра Олеся показова, вона свідчить, що чимало українських поховань за кордоном перебувають під загрозою. 

Зокрема, цього року тільки на Ольшанському кладовищі у Празі можуть примусово ексгумувати останки драматурга, одного з батьків сучасного українського модерного театру Спиридона Черкасенка; громадської діячки, педагога Орисі Єфремової-Дурдуківської; інженера-будівельника Олександра Ярошевського.

На думку В’ятровича, держава сама має ініціювати їх повернення на рідну землю для поховання у Національному пантеоні

Похорон Олександра Олеся на Ольшанському цвинтарі у Празі. Фото липня 1944 року. Джерело: Сумський історичний портал

Удова поета Віра перед труною покійного. Фото липня 1944 року. Джерело: Сумський історичний портал

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв, що уряд виділить кошти для перевезення праху Олександра Олеся та Віри Кандиб до України.

Пізно ввечері 3 січня стало відомо, що канадські родичі Олеся дали згоду на перепоховання письменника в Україні. Посол України в Канаді Андрій Шевченко написав у своєму "Твіттері", що дипломатам удалося розшукати двох канадських правнуків письменника.

"У нас є письмова згода від обох правнуків на перепоховання і ми пересилаємо ці документи до Кабінету міністрів у Києві та до нашого посольства в Празі", — повідомив посол агенції "Укрінформ".

У контексті історії з перепохованням Олександра Олеся народний депутат від партії "Опозційний блок" Вадим Рабинович заявив, що "Україну не слід перетворювати на всесвітнє кладовище".

Із коментаря політика в ефірі каналу "112 Україна" випливає, що він вважає, ніби письменник Олександр Олесь помер щойно, а не в 1944 році.

"Я вважаю, що цими людьми [закордонними українцями — ІП] треба займатися сьогодні… Сьогодні є колосальна українська діаспора – з нею ніхто не працює. Посилають і не розмовляють… Чому ви не займаєтеся, поки вони живі?... Чого як тільки він [Олександр Олесь — ІП] помер?.. Хто його запросив в Україну за останні десять років? Хтось із ним хоч раз розмовляв? Ніхто! Зате зараз — давайте перепоховаємо! Заробіток знову на перепохованні хочуть?!"", — прокоментував ситуацію Рабинович.

"Історична правда" й далі слідкуватиме за процесом перепоховання Олександра Олеся та Віри Кандиби.

Олександр Олесь (справжнє прізвище Кандиба) — видатний український письменник, поет. Народився 1878 року на Сумщині. Першу збірку поезій "З журбою радість обнялась" видав 1907 року.

З 23 лютого по 1 квітня 1919 року — аташе Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині. Після поразки Української революції емігрував до Чехословаччини, де проживав до самої смерті 1944 року. Батько відомого українського письменника та члена ОУН Олега Ольжича.

----------

Дивіться також:

Могили наших у Празі. Екскурсія Ольшанським кладовищем

Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?

Теми: історія України, ХХ сторіччя, письменники, перепоховання, Чехія, діаспора, некрополі