Спецпроект

АНОНС: У Київському університеті презентують книжку Тімоті Снайдера про Голокост

21 квітня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відбудеться презентація та обговорення українського перекладу книги Тімоті Снайдера "Чорна земля" за участі видавців, перекладачів, істориків, викладачів університету та студентів.

Видання представлятимуть та учасники обговорення: 

- Стас Мензелевський, культуролог, представник видавництва MEDUSA 

- Павло Білак, перекладач, кандидат політичних наук

- Іван Патриляк, історик, декан історичного факультету КНУ 

- Віталій Нахманович, історик, етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

- Юрій Шаповал, історик, політолог, журналіст, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

- Андрій Руккас, історик, доцент кафедри історії слов’ян, керівник Центру дослідження геноцидів і масових репресій КНУ

 

"Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих "Чорна земля" визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд — і від того ще страшнішою.

Переосмислюючи уроки Голокосту, автор "Чорної землі" підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост — це не лише історія, але й застереження", — говориться в анотації до книги.

На презентації також буде нагода придбати книгу за ціною видавця та ознайомитися із іншою продукцією "Медузи".


21 квітня, п'ятниця, 18.00

Місце: аудиторія 349 головного корпусу КНУ ім. Т. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний. 






Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.