Де поховані герої АТО? ІНФОГРАФІКА

Український інститут національної пам’яті зібрав дані про кількість уже наявних секторів і поховань загиблих учасників АТО на них. Оприлюднюємо їх у вигляді інфографіки.

У 2014 році УІНП розробив рекомендації щодо створення секторів військових поховань на цивільних кладовищах, щоб увічнити пам’ять військових, що загинули в ході сучасної російсько-української війни.

Із цими рекомендаціями можна ознайомитися на сайті Інституту. Зокрема, йшлося про те, щоб сектори військових поховань створювалися у центральних або найбільш відвідуваних частинах кладовищ, а в містах, де цвинтарів декілька, – на центральному з них.

Сектор військових поховань повинен:

  • бути відокремленим від решти поховань доріжками або зеленими насадженнями;
  • мати достатню відстань між похованнями, а також місця для спорудження загального монументу загиблим воїнам і встановлення щогли для державного прапора.

Український інститут національної пам’яті вважає, що сектор військових поховань має бути структурованим таким чином, щоб за потреби бути й місцем для проведення відповідних урочистих заходів – поминальних богослужінь, покладання квітів, несення почесної військової варти, відвідування офіційними делегаціями.

Станом на 1 березня 2017 року в Україні створено 450 секторів військових поховань. На них поховано 1295 загиблих воїнів. 25 секторів мають 10 і більше поховань. Сектори із найбільшою кількістю похованих військових – учасників АТО розташовані у Дніпрі, Запоріжжі й Києві – 180, 120 та 56 похованих відповідно.

Для збільшення натисніть сюди.

 Більш детальна інформація в інфографіці в додатку. Інфографіка створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам’яті та Українського кризового медіа-центру.

Також у 2015 році Український інститут національної пам’яті розробив два варіанти типового надмогильного пам’ятника, які рекомендує використовувати для встановлення на секторах військових поховань.

Один із запропонованих варіантів уже використовується на кількох таких секторах. Переглянути рекомендації щодо надмогильних пам’ятників можна за лінком.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського