АНОНС: У Києві поговорять про кримськотатарську національну революцію 1917 року

8 квітня у Києві відбудеться лекція-діалог на тему "Кримськотатарська національна революція у 1917 році: під знаком ісламу та демократії".

Захід приурочено до століття проведення першого Всекримського мусульманського з’їзду, на якому було утворено керівну структуру першого періоду кримськотатарської національної революції та вперше в ісламському світі демократично обрано муфтія Криму.

"В долях українського і кримськотатарського народів чимало подібного. І у 2017 році, оголошеному в нашій країні роком Української революції, варто згадати про майже невідому широкому загалу і навіть науковцям революцію, яка відбувалась в межах сучасних кордонів України. Пізнання історії кримських татар допоможе нам краще зрозуміти як корінний народ Криму, а відтак України, так і зрештою українську політичну націю у всій її багатоманітності та єдності", — переконаний лектор, кандидат історичних наук, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.

 

Для заходу обрано символічне місце — Будинок Центральної Ради, у якому в 1917 році бували лідери кримськотатарського національного руху. 

8 квітня, субота, 14.00

Місце: Музей Української революції 1917-1921 років, Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57). 

Організатори: Таврійська гуманітарна платформа та Ісламський культурний центр.

Вхід вільний.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.