АНОНС: У Києві поговорять про кримськотатарську національну революцію 1917 року

8 квітня у Києві відбудеться лекція-діалог на тему "Кримськотатарська національна революція у 1917 році: під знаком ісламу та демократії".

Захід приурочено до століття проведення першого Всекримського мусульманського з’їзду, на якому було утворено керівну структуру першого періоду кримськотатарської національної революції та вперше в ісламському світі демократично обрано муфтія Криму.

"В долях українського і кримськотатарського народів чимало подібного. І у 2017 році, оголошеному в нашій країні роком Української революції, варто згадати про майже невідому широкому загалу і навіть науковцям революцію, яка відбувалась в межах сучасних кордонів України. Пізнання історії кримських татар допоможе нам краще зрозуміти як корінний народ Криму, а відтак України, так і зрештою українську політичну націю у всій її багатоманітності та єдності", — переконаний лектор, кандидат історичних наук, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.

 

Для заходу обрано символічне місце — Будинок Центральної Ради, у якому в 1917 році бували лідери кримськотатарського національного руху. 

8 квітня, субота, 14.00

Місце: Музей Української революції 1917-1921 років, Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57). 

Організатори: Таврійська гуманітарна платформа та Ісламський культурний центр.

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".