АНОНС: У Києві поговорять про кримськотатарську національну революцію 1917 року

8 квітня у Києві відбудеться лекція-діалог на тему "Кримськотатарська національна революція у 1917 році: під знаком ісламу та демократії".

Захід приурочено до століття проведення першого Всекримського мусульманського з’їзду, на якому було утворено керівну структуру першого періоду кримськотатарської національної революції та вперше в ісламському світі демократично обрано муфтія Криму.

"В долях українського і кримськотатарського народів чимало подібного. І у 2017 році, оголошеному в нашій країні роком Української революції, варто згадати про майже невідому широкому загалу і навіть науковцям революцію, яка відбувалась в межах сучасних кордонів України. Пізнання історії кримських татар допоможе нам краще зрозуміти як корінний народ Криму, а відтак України, так і зрештою українську політичну націю у всій її багатоманітності та єдності", — переконаний лектор, кандидат історичних наук, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.

 

Для заходу обрано символічне місце — Будинок Центральної Ради, у якому в 1917 році бували лідери кримськотатарського національного руху. 

8 квітня, субота, 14.00

Місце: Музей Української революції 1917-1921 років, Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57). 

Організатори: Таврійська гуманітарна платформа та Ісламський культурний центр.

Вхід вільний.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.