Вийшло дослідження про галицькі добровольчі полки СС

У видавництві "Мандрівець" вийшла друком нова книга Романа Пономаренка "Галицькі добровольчі полки СС. 1943–1944 роки".

Про це пише ГалІнфо.

Галицькі добровольчі полки СС – це унікальна та маловідома сторінка історії українського колабораціонізму у Другій світовій війні. Створені майже водночас із дивізією військ СС "Галичина", вони ніби перебували у її тіні та ніколи не ставали об’єктом історичної розвідки.

Через це згадані полки овіяні багатьма міфами, зокрема їх помилково ототожнюють із дивізією, хоча вона завжди була самостійною військовою одиницею.

 
Дослідження історії цих формувань дозволяє детальніше дізнатися про еволюцію німецької політики щодо українців, взаємини українських добровольчих військ СС із УПА, оборону Тернополя від Червоної армії, участь галицьких добровольців у боротьбі з польськими та французькими партизанами тощо.

Ця книжка є першим в історіографії детальним дослідженням галицьких добровольчих полків СС. Замовити її, вже відзавтра, можна буде на сайті видавнитцва. Видання проілюстроване більш, як 140 фотографіями.

Дивіться також:

Ковель: міцний горішок для радянських партизанів

В лісах під Бродами. Місцями боїв дивізії "Галичина"

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін