Вийшло дослідження про галицькі добровольчі полки СС

У видавництві "Мандрівець" вийшла друком нова книга Романа Пономаренка "Галицькі добровольчі полки СС. 1943–1944 роки".

Про це пише ГалІнфо.

Галицькі добровольчі полки СС – це унікальна та маловідома сторінка історії українського колабораціонізму у Другій світовій війні. Створені майже водночас із дивізією військ СС "Галичина", вони ніби перебували у її тіні та ніколи не ставали об’єктом історичної розвідки.

Через це згадані полки овіяні багатьма міфами, зокрема їх помилково ототожнюють із дивізією, хоча вона завжди була самостійною військовою одиницею.

 
Дослідження історії цих формувань дозволяє детальніше дізнатися про еволюцію німецької політики щодо українців, взаємини українських добровольчих військ СС із УПА, оборону Тернополя від Червоної армії, участь галицьких добровольців у боротьбі з польськими та французькими партизанами тощо.

Ця книжка є першим в історіографії детальним дослідженням галицьких добровольчих полків СС. Замовити її, вже відзавтра, можна буде на сайті видавнитцва. Видання проілюстроване більш, як 140 фотографіями.

Дивіться також:

Ковель: міцний горішок для радянських партизанів

В лісах під Бродами. Місцями боїв дивізії "Галичина"

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.