Спецпроект

Музей Революції Гідності на Книжковому арсеналі. ПРОГРАМА

Національний Музей Революції Гідності на Книжковому Арсеналі-2017: презентації, зустрічі та збір книжок.

 

Четвер, 18 травня, 11.00—11.45. 

Презентація комплекту видань "Перша допомога культурній спадщині в надзвичайних ситуаціях: міжнародні стратегії для України". 

Видання на міжнародному досвіді описують теорію та практикузбереження культурної спадщини в надзвичайних умовах. Проект є відповіддю на виклики, що стоятьперед культурною спадщиною України з 2013 року — масові протести, силове протистояння, анексіятериторій, бойові дії. 

 

Проект створений за підтримки Prince Claus Fund та U.S. Embassy Kyiv Ukraine.

Комплект містить:

-  збірник "Безпека культурної спадщини";

-  колесо реагування на надзвичайну ситуацію;

-  кишеньковий план швидкого реагування;

-  гральні карти на тему "Захист культурної спадщини".

 Учасники презентації:

- Ігор Пошивайло, Музей Революції Гідності, куратор проекту;

- Василь Рожко, Музейна Рада України;

- Віра Максимова, Посольство США в Україні;

- Катерина Чуєва, Міжнародна рада музеїв ІCОМ, Національний комітет Блакитного Щита.

Місце: зал "Фарби".

Національний Музей Революції Гідності дарує цю добірку бібліотекам, музеям і наближеним інституціям, які мають справи з культурною цінністю. Якщо ви керівник, зголосіться, щоб  отримати.

 

П’ятниця, 19 травня, 11.00—11.45

Презентація альбому Анастасії Тейлор-Лінд "Майдан. Портрети з чорного квадрата", видавництво GOST, Лондон.

В альбомі представлена велика серія портретів учасників Революції Гідності, зроблених в імпровізованій фотостудії на Майдані Незалежності в лютому 2014 року. Авторка потрапила в центр Києва 1 лютого2014 і відзняла протестувальників на чорному тлі.

 

Учасники презентації: Вікторія Колесникова, Настя Макаренко, Ігор Пошивайло.

Місце: зал "Фарби".

Вхід вільний. 

Усі дні з 17 до 21 травня:

Стенд із поповнення фондів Бібліотеки Музею Майдану – наступниці громадської ініціативи "Бібліотека. Майдану". Це змога кожного долучитися до творення суспільно-значимого сучасного Музею, що базується на нещодавніх подіях.

Національний Музей Революції Гідності вдячно прийме видання, які стосуються українських революцій і боротьби українців за свою свободу.

Акредитація ЗМІ та більше інформації — у прес-служби Національного Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com; тел.: +38 099 717 59 95, +38 093 503 72 88.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.