Спецпроект

Музей Революції Гідності на Книжковому арсеналі. ПРОГРАМА

Національний Музей Революції Гідності на Книжковому Арсеналі-2017: презентації, зустрічі та збір книжок.

 

Четвер, 18 травня, 11.00—11.45. 

Презентація комплекту видань "Перша допомога культурній спадщині в надзвичайних ситуаціях: міжнародні стратегії для України". 

Видання на міжнародному досвіді описують теорію та практикузбереження культурної спадщини в надзвичайних умовах. Проект є відповіддю на виклики, що стоятьперед культурною спадщиною України з 2013 року — масові протести, силове протистояння, анексіятериторій, бойові дії. 

 

Проект створений за підтримки Prince Claus Fund та U.S. Embassy Kyiv Ukraine.

Комплект містить:

-  збірник "Безпека культурної спадщини";

-  колесо реагування на надзвичайну ситуацію;

-  кишеньковий план швидкого реагування;

-  гральні карти на тему "Захист культурної спадщини".

 Учасники презентації:

- Ігор Пошивайло, Музей Революції Гідності, куратор проекту;

- Василь Рожко, Музейна Рада України;

- Віра Максимова, Посольство США в Україні;

- Катерина Чуєва, Міжнародна рада музеїв ІCОМ, Національний комітет Блакитного Щита.

Місце: зал "Фарби".

Національний Музей Революції Гідності дарує цю добірку бібліотекам, музеям і наближеним інституціям, які мають справи з культурною цінністю. Якщо ви керівник, зголосіться, щоб  отримати.

 

П’ятниця, 19 травня, 11.00—11.45

Презентація альбому Анастасії Тейлор-Лінд "Майдан. Портрети з чорного квадрата", видавництво GOST, Лондон.

В альбомі представлена велика серія портретів учасників Революції Гідності, зроблених в імпровізованій фотостудії на Майдані Незалежності в лютому 2014 року. Авторка потрапила в центр Києва 1 лютого2014 і відзняла протестувальників на чорному тлі.

 

Учасники презентації: Вікторія Колесникова, Настя Макаренко, Ігор Пошивайло.

Місце: зал "Фарби".

Вхід вільний. 

Усі дні з 17 до 21 травня:

Стенд із поповнення фондів Бібліотеки Музею Майдану – наступниці громадської ініціативи "Бібліотека. Майдану". Це змога кожного долучитися до творення суспільно-значимого сучасного Музею, що базується на нещодавніх подіях.

Національний Музей Революції Гідності вдячно прийме видання, які стосуються українських революцій і боротьби українців за свою свободу.

Акредитація ЗМІ та більше інформації — у прес-служби Національного Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com; тел.: +38 099 717 59 95, +38 093 503 72 88.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.