Спецпроект

Музей Революції Гідності на Книжковому арсеналі. ПРОГРАМА

Національний Музей Революції Гідності на Книжковому Арсеналі-2017: презентації, зустрічі та збір книжок.

 

Четвер, 18 травня, 11.00—11.45. 

Презентація комплекту видань "Перша допомога культурній спадщині в надзвичайних ситуаціях: міжнародні стратегії для України". 

Видання на міжнародному досвіді описують теорію та практикузбереження культурної спадщини в надзвичайних умовах. Проект є відповіддю на виклики, що стоятьперед культурною спадщиною України з 2013 року — масові протести, силове протистояння, анексіятериторій, бойові дії. 

 

Проект створений за підтримки Prince Claus Fund та U.S. Embassy Kyiv Ukraine.

Комплект містить:

-  збірник "Безпека культурної спадщини";

-  колесо реагування на надзвичайну ситуацію;

-  кишеньковий план швидкого реагування;

-  гральні карти на тему "Захист культурної спадщини".

 Учасники презентації:

- Ігор Пошивайло, Музей Революції Гідності, куратор проекту;

- Василь Рожко, Музейна Рада України;

- Віра Максимова, Посольство США в Україні;

- Катерина Чуєва, Міжнародна рада музеїв ІCОМ, Національний комітет Блакитного Щита.

Місце: зал "Фарби".

Національний Музей Революції Гідності дарує цю добірку бібліотекам, музеям і наближеним інституціям, які мають справи з культурною цінністю. Якщо ви керівник, зголосіться, щоб  отримати.

 

П’ятниця, 19 травня, 11.00—11.45

Презентація альбому Анастасії Тейлор-Лінд "Майдан. Портрети з чорного квадрата", видавництво GOST, Лондон.

В альбомі представлена велика серія портретів учасників Революції Гідності, зроблених в імпровізованій фотостудії на Майдані Незалежності в лютому 2014 року. Авторка потрапила в центр Києва 1 лютого2014 і відзняла протестувальників на чорному тлі.

 

Учасники презентації: Вікторія Колесникова, Настя Макаренко, Ігор Пошивайло.

Місце: зал "Фарби".

Вхід вільний. 

Усі дні з 17 до 21 травня:

Стенд із поповнення фондів Бібліотеки Музею Майдану – наступниці громадської ініціативи "Бібліотека. Майдану". Це змога кожного долучитися до творення суспільно-значимого сучасного Музею, що базується на нещодавніх подіях.

Національний Музей Революції Гідності вдячно прийме видання, які стосуються українських революцій і боротьби українців за свою свободу.

Акредитація ЗМІ та більше інформації — у прес-служби Національного Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com; тел.: +38 099 717 59 95, +38 093 503 72 88.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".