Спецпроект

Музей Революції Гідності на Книжковому арсеналі. ПРОГРАМА

Національний Музей Революції Гідності на Книжковому Арсеналі-2017: презентації, зустрічі та збір книжок.

 

Четвер, 18 травня, 11.00—11.45. 

Презентація комплекту видань "Перша допомога культурній спадщині в надзвичайних ситуаціях: міжнародні стратегії для України". 

Видання на міжнародному досвіді описують теорію та практикузбереження культурної спадщини в надзвичайних умовах. Проект є відповіддю на виклики, що стоятьперед культурною спадщиною України з 2013 року — масові протести, силове протистояння, анексіятериторій, бойові дії. 

 

Проект створений за підтримки Prince Claus Fund та U.S. Embassy Kyiv Ukraine.

Комплект містить:

-  збірник "Безпека культурної спадщини";

-  колесо реагування на надзвичайну ситуацію;

-  кишеньковий план швидкого реагування;

-  гральні карти на тему "Захист культурної спадщини".

 Учасники презентації:

- Ігор Пошивайло, Музей Революції Гідності, куратор проекту;

- Василь Рожко, Музейна Рада України;

- Віра Максимова, Посольство США в Україні;

- Катерина Чуєва, Міжнародна рада музеїв ІCОМ, Національний комітет Блакитного Щита.

Місце: зал "Фарби".

Національний Музей Революції Гідності дарує цю добірку бібліотекам, музеям і наближеним інституціям, які мають справи з культурною цінністю. Якщо ви керівник, зголосіться, щоб  отримати.

 

П’ятниця, 19 травня, 11.00—11.45

Презентація альбому Анастасії Тейлор-Лінд "Майдан. Портрети з чорного квадрата", видавництво GOST, Лондон.

В альбомі представлена велика серія портретів учасників Революції Гідності, зроблених в імпровізованій фотостудії на Майдані Незалежності в лютому 2014 року. Авторка потрапила в центр Києва 1 лютого2014 і відзняла протестувальників на чорному тлі.

 

Учасники презентації: Вікторія Колесникова, Настя Макаренко, Ігор Пошивайло.

Місце: зал "Фарби".

Вхід вільний. 

Усі дні з 17 до 21 травня:

Стенд із поповнення фондів Бібліотеки Музею Майдану – наступниці громадської ініціативи "Бібліотека. Майдану". Це змога кожного долучитися до творення суспільно-значимого сучасного Музею, що базується на нещодавніх подіях.

Національний Музей Революції Гідності вдячно прийме видання, які стосуються українських революцій і боротьби українців за свою свободу.

Акредитація ЗМІ та більше інформації — у прес-служби Національного Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com; тел.: +38 099 717 59 95, +38 093 503 72 88.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.