Музей монументальної пропаганди у Києві запустили

22 травня на ВДНГ (національний комплекс "Експоцентр України") відбулася прес-конференція з нагоди початку робіт над створенням Музею монументальної пропаганди.

Ініціатор проекту, заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Прокопів повідомив, що Музей монументальної пропаганди буде розташований на території національного комплексу "Експоцентр України", а перший етап буде відкрито восени поточного року.

"Ми отримаємо місце, яке має увійти у топ-10 пам'яток столиці", –  зазначив Прокопів.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович сказав, що деінсталяція символів комунізму в громадському просторі  –  це лише перший крок.

Зліва праворуч: Дмитро Павленко, Максим Яковер, Максим Бахматов, Володимир Прокопів, Володимир В'ятрович, Євген Мушкін, Володимир Кадигроб. Фото: Олександр Куклишин 

"Ми повинні не просто забути радянське минуле – навпаки, маємо пам'ятати його як приклад того, що ніколи не повинно повторитися", –  зазначив В’ятрович.

Керівник проекту Максим Бахматов додав, що Музей буде профінансовано за рахунок приватних осіб та інвесторів без залучення державних та комунальних коштів.

За його оцінками, орієнтовний бюджет становитиме від 15-20 млн грн. Бахматов закликав потенційних партнерів долучатись до підтримки проекту, а представників місцевих рад та приватних колекціонерів звертатись, якщо вони бажають надати об’єкти для експозиції Музею.

Фото: Олександр Куклишин  

Дмитро Павленко, директор податково-юридичного департаменту компанії "Делойт", розповів про роль компанії у проекті.   

"З об’єктивних причин для нас цей проект не комерційний, а більше ідейний. Участь у подібних проектах – один із проявів наших спільних цінностей. Для нас честь і задоволення долучитись до створення цього важливого культурного і соціального об’єкту", – зазначив він.

Арт-менеджер проекту Володимир Кадигроб наголосив на тому, що Музей монументальної пропаганди – це проект-дослідження, одна із основних цілей якого – подолання наслідків культурної травми через суспільний діалог. 

 Фото: Олександр Куклишин 

"Ми сподіваємося, що Музей зможе стати відкритим простором для осмислення радянського минулого", – зазначив Кадигроб.  

Співзасновник Фонду дослідження монументальної пропаганди Максим Яковер та т.в.о. генерального директора Національного комплексу "Експоцентр України" Євген Мушкін пояснили вибір локації для Музею. На їхню думку, ВДНГ – це саме те місце, куди органічно впишуться об’єкти радянської епохи.

Інформація про проект та контакти для партнерів: www.monumenta.org.ua

Контакти для ЗМІ: Юлія Старушко, ystarushko@be-it.com.ua, +380661056835. 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.