In memoriam. Помер визначний американський геополітик часів "холодної війни"

26 травня на 90-му році життя помер визначний американський державний діяч, політолог, соціолог Збіґнев Бжезінський.

Про це повідомив Bloomberg з посиланням на дочку політика, передає "Українська правда".

Бжезінський помер в госпіталі в Фолс-Черче (штат Вірджинія).

Збіґнев Бжезінський народився у Варшаві в 1928 році в родині дипломата. Його батько Тадеуш Бжезінський народився в 1896 році. в Золочеві, що на Львівщині. У 1958 році Бжезінський отримав громадянство США. Вищу освіту здобував у Канаді та США. У 1977–1981 році – радник Президента США з питань національної безпеки в адміністрації Джиммі Картера.

Фото: novynarnia.com 

Як повідомляє радіо "Свобода", під час іранської дипломатичної кризи 1979 року, коли в Тегерані були захоплені американські заручники, Бжезінський виступив проти переговорів і на підтримку військової операції зі звільнення громадян США.

Президент Картер погодився на цей план, що отримав назву Desert One, однак операція провалилася, що стало однією з причин того, що Картер програв вибори своєму наступнику Рональду Рейгану в 1980 році.

Коли радянські війська вторглися в Афганістан, Бжезінський рішуче підтримував озброєння афганських повстанців у відповідь. За це в СРСР його називали "ворогом розрядки".

Поряд з Генрі Кіссінджером та Семюелом Хантінгтоном він вважався одним з найвпливовіших геостратегів США. Автор низки досліджень в галузі міжнародних відносин і геополітики. 

Після початку українсько-російського конфлікту в 2014 році Бжезінський висловлювався на підтримку територіальної цілісності України, за надання США військової допомоги Україні та європейський курс розвитку держави

Від української влади Бжезінський здобув орден "За заслуги" III ст. (13 травня 1997)  "за значний особистий внесок у зміцнення українсько-американського співробітництва" та орден князя Ярослава Мудрого III ст. (28 березня 2008) "за визначну громадську діяльність та розвиток зв'язків між Україною і Сполученими Штатами Америки".

У 2006 році Києво-Могилянська академія надала Бжезінському ступінь почесного доктора.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.