In memoriam. Померла ув'язнена нацистських концтаборів Ірина Б'єнько-Шуль

Сьогодні у Львові відійшла у засвіти Ірина Б'єнько-Шуль.

Про це повідомляє Локальна Історія.

 

Ірина Б'єнько народилася 23 червня 1918 р. у с. Вовче Перемишльського повіту (нині у складі Польщі). 18 січня 1944 р. була заарештована гестапо за реалізацію бофонів (підпільні гроші, векселі – Бойовий фонд УПА) і з вироком "за зв'язок з ОУН та УПА" ув'язнена в концтаборі Равенсбрюк, а згодом його філії Флосенбург.

Звільнена американцями у травні 1945 р. Самотужки добралася до Перемишля, у жовтні 1945 року разом із батьками примусово переселена до Львова, де мешкала досі.

У 1947 році вийшла заміж за Івана Шуля (уроджений Іван Швак), колишнього вояка УПА. До проголошення незалежності України приховувала факт перебування у нацистських концтаборах.

Вже у період незалежності була активною у громадському житті. Учасниця та членкиня товариства "Просвіта", "Союзу Українок", "Товариства Надсяння", "Львівської спілки політв'язнів України", хору "Відгомін".

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.