In memoriam. Померла ув'язнена нацистських концтаборів Ірина Б'єнько-Шуль

Сьогодні у Львові відійшла у засвіти Ірина Б'єнько-Шуль.

Про це повідомляє Локальна Історія.

 

Ірина Б'єнько народилася 23 червня 1918 р. у с. Вовче Перемишльського повіту (нині у складі Польщі). 18 січня 1944 р. була заарештована гестапо за реалізацію бофонів (підпільні гроші, векселі – Бойовий фонд УПА) і з вироком "за зв'язок з ОУН та УПА" ув'язнена в концтаборі Равенсбрюк, а згодом його філії Флосенбург.

Звільнена американцями у травні 1945 р. Самотужки добралася до Перемишля, у жовтні 1945 року разом із батьками примусово переселена до Львова, де мешкала досі.

У 1947 році вийшла заміж за Івана Шуля (уроджений Іван Швак), колишнього вояка УПА. До проголошення незалежності України приховувала факт перебування у нацистських концтаборах.

Вже у період незалежності була активною у громадському житті. Учасниця та членкиня товариства "Просвіта", "Союзу Українок", "Товариства Надсяння", "Львівської спілки політв'язнів України", хору "Відгомін".

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".