Генеалогічна база на мешканців України в 1650–1920 роках відкрилася в Інтернеті

Почала діяти найбільша база мешканців території України, народжених між 1650-1920-ми роками, – pra.in.ua.

Станом на червень 2017 року база проекту нараховує 2,5 млн осіб, ідеться в повідомленні на сайті проекту. План розвитку проекту передбачає, що на початок 2018, року вона виросте до 3 млн осіб, а в 2019 році – сягне 4 млн.

Доступ до бази є безкоштовним. Всі витрати на створення порталу, його адміністрування, технічну підтримку, розвиток, роботи з індексації документів та наповнення бази здійснюються виключно за рахунок пожертв зі сторони користувачів сайта.

Фото: www.facebook.com/prainua 

Сайт інтерактивний. Користувач може додавати в базу свою власну інформацію, або редагувати існуючі записи. Існує можливість будувати своє генеалогічне дерево.

Розроблена програмістами система "pra analytics" щодня зіставлятиме оновлення бази проекту з родоводом користувача і в випадку знаходження потенційних зав’язків повідомлятиме його про це (цей функціонал запрацює у липні 2017 року).

"Окрім безкоштовного доступу до бази (навігація передабачає пошук за прізвищем, діапазоном дат, регіоном, по мапі тощо), ми створили розділ для волонтерів. Для них на сайті викладена перша порція з ще не опрацьованих сканів та фотокопій. Наступні порції будуть викладатися що 2-3 тижні.

Кожен відвідувач при реєстрації отримує власний профіль і можливість створення родового дерева. Наша система автоматично аналізуватиме введені вами дані і у випадку співпадіння пропонуватиме варіанти розширення родоводу (ця система наразі ще тестується і ми очікуємо, що в липні вона запрацює для усіх користувачів)", – повідомляють на сторінці проекту у "Фейсбуці".

На даний момент при формуванні бази з-поміж інших джерел можна виділити наступні:

  • Метричні книги та Сповідальні розписи, як православні, так і католицькі, а також чеських і німецьких колоністів (роботи тривають)
  • Списки виборців у Сейм по західноукраїнських областях (опрацьовано три гміни, у планах опрацювати усі).
  • Присяжні списки мешканців Поділля та Волині 1793 року
  • Присяжні списки 1654 року (роботи тривають)
  • Списки втрат вояків Австро-Угорської Армії з Галичини (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Списки вояків Російської армії Першої світової (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Списки вояків Червоної армії, редакції 1926 року
  • Списки вояків Радянсько-Фінської війни з України
  • Єпархіальні відомості Волинської і Подільської губернії, а також ""Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии"
  • Воєводські вісники (Волинський, Львівський, Тернопільський, Станіславський)
  • В’язні концтаборів (Талергоф, радянські полонені, Береза Картузька тощо)
  • Списки репресованих (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Адресні книги міст кінця. XIX – поч. XX століття (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Адресні та Пам’ятні книги губерній, що охоплювали терени сучасної України (опрацьовано частково, роботи тривають)

Дані внесені користувачами сайту та волонтерами. У планах керівників проекту – розпочати найближчим часом опрацювання таких джерел:

  • Перепис населення Київської губернії 1897 року.
  • Румянцевський опис Малоросії.

Команда проекту обіцяє, що ще принаймні два наступні тижні сайт працюватиме в режимі бета-тестування. Тому всі зауваження та виявлені неполадки просять надсилати на поштову скриньку support@runsite.com.ua.

Крім того, анонсують, що впродовж кількох наступних місяців на сайті також запрацює функція обміну повідомленням, версія бази латинкою та ще декілька корисних  ідей.

Перейти до проекту можна за посиланням.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.