Спецпроект

Голод як зброя. У Києві порівнюватимуть геноцидні політики

5–6 червня у Києві відбудеться міжнародний симпозіум "Імперії, колонії та голод в історико-порівняльній перспективі".

Про це повідомляє Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.

У центрі дискусій – питання, що пов’язані із з’ясуванням механізмів політики творення голоду, способів їх замовчування і приховування, наслідків такої політики та реакцій національних, антиімперських і антиколоніальних рухів.

В умовах природних катаклізмів, воєн і навіть за мирних часів імперії часто не тільки не виявляли готовності до запобігання голодному лиху, а навпаки – маніпулювали їжею та використовували її як зброю для нищення людей і досягнення політичних цілей.

Попри виразні особливості геноцидні політики мали страшні подібності, які були зумовлені "імперським способом мислення".

Великий голод (Gorta Mor) у Ірландії в ХІХ ст., український Голодомор та Великий Голод (Ашаршылык) у Казахстані на початку 1930-х рр., як і спричинені гітлерівцями голод у єврейських гетто, концтаборах, у блокадному Лєнінграді та в ході реалізації політики "lebensraum" на окупованій Україні або голод у Британській Індії 1942–1943 рр., у комуністичному Китаї 1959–1961 роках – надаються для порівняння геноцидних політик різних часів.

У рамках симпозіуму відбудеться круглий стіл "Продовольство як зброя в сучасному світі".

Час: понеділок, 5 червня. Початок о 10:00

Місце: Український дім, Хрещатик, 2

 

ПРОГРАМА

5 червня, понеділок

9:00–9:30 Реєстрація учасників

9:30–10:00 Відкриття.

ПРИВІТАННЯ УЧАСНИКІВ СИМПОЗІУМУ, ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

10:00–11:00 Ключова доповідь.

ЛЕМКІН, ГЕНОЦИД, ПОЛІТИКА ТА ПРАКТИКА ІМПЕРІЙ

Модератори:

Роман Сербин (Канада), Ірина Захарчук (Україна)

Доповідач:

Даглас Ервін-Еріксон (США)

Коментатор:

Марк фон Гаґен (США)

Вільна дискусія

11:00–11:30 Перерва на каву

Бріфінг для медіа

11:30–13:00 Перша сесія.

КОНЦЕПТИ ГОЛОД, ІМПЕРІЇ, КОЛОНІЇ: ОСМИСЛЕННЯ НАУКОВОЇ ТРАДИЦІЇ

Модератори:

           Френк Сисин (Канада), Ярослав Грицак (Україна)

Доповідачі:

         Стефан Величенко (Канада)

         Колоніалізм, Голод та Україна

       Майкл Хетчер (США)

         Внутрішній колоніалізм у Британській імперії

Коментатор:

         Олексій Баталов (Україна)

Вільна дискусія

13:00–14:00 Перерва на обід

14:00–15:30 Друга сесія.

ХІХ СТОЛІТТЯ. ГОЛОД У БЕНГАЛІЇ, ІРЛАНДІЇ

Модератори:

Андреа Граціозі (Італія), Ігор Гірич (Україна)

Доповідачі:

Пітер Грей (Канада)

Оцінка відповіді британського уряду щодо ірландського голоду

Жанам Мукерджі (Канада)

Бенгальський голод

Коментаторка:

Алла Киридон (Україна)

Вільна дискусія

15:30–15:45 Перерва на каву

15:45–17:15 Третя сесія.

ГОЛОД, ГОЛОДОМОР У СТАЛІНСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Модератори:

Станіслав Кульчицький (Україна), Гвідо Хаусман (Німеччина)

Доповідачі:

Людмила Гриневич (Україна)

Український Голодомор крізь призму імперського дискурсу

Зіабек Кабульдінов (Казахстан)

Голод у Казахстані і міграція казахів за межі республіки

Коментатори:

Володимир Тиліщак (Україна), Петро Токар (Казахстан)

Відкрита дискусія

17:15–17:30 Перерва на каву

17:30–18:30 Спеціальна подія.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИДАННЯ "HUNGERSNÖTE IN RUSSLAND UND IN DER SOWJETUNION 1891 – 1947" (2017)

Модератори: Микола Зеркаль (Україна), Олег Воловина (США)

Учасники:

Гвідо Хаусман (Німеччина)

Світлана Бобилєва (Україна)

Наталія Рубльова (Україна)

Коментатори:

Олександр Гладун (Україна), Наталія Левчук (Україна)

Відкрита дискусія

6 червня, вівторок

10:00–11:30 Четверта сесія.

ГОЛОКОСТ: УБИВСТВА ГОЛОДОМ В ГЕТТО І КОНЦТАБОРАХ

Модератори:

Микола Шитюк (Україна), Леонід Фінберг (Україна)

Доповідачі:

Кирило Феферман (Ізраїль)

Голодування і голод як фактор у німецький політиці Голокосту

Пол Шапіро (США)

Голод у єврейських гетто Бессарабії і Трансністрії

Коментатор:

Ігор Щупак (Україна)

Вільна дискусія

11:30–11:45 Перерва на каву

11:45–13:15 П’ята сесія.

ГОЛОД ЯК ЗБРОЯ І ЗАСІБ РОЗШИРЕННЯ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ

Модератори:

Костянтин Баханов (Україна), Гульнара Бекірова (Україна)

Доповідачі:

Олександр Лисенко (Україна)

Голод в окупованих містах України

Тетяна Вороніна (Швейцарія)

Герої чи жертви: голоду в радянській літературі про блокаду Лєнінграда

Коментаторка: Ірина Захарчук (Україна)

Вільна дискусія

13:15–14:15 Перерва на обід

14:15–15:15 Ключова доповідь.

СМЕРТОНОСНИЙ ГОЛОД У КИТАЇ, 1958–1962

Модератори:

Богдан Клід (Канада), Оксана Довгополова (Україна)

Доповідач:

Лусьєн Б’янко (Франція)

Коментатор:

Андреа Граціозі (Італія)

Вільна дискусія

15:15–15:30 Перерва на каву

15:30–16:30 Круглий стіл

ПРОДОВОЛЬСТВО ЯК ЗБРОЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Модератори:

Гульнара Бекірова (Україна), Владислав Гриневич (Україна)

Учасники:

Юрій Рубан (Україна)

Рефат Чубаров (Україна)

Андрій Куликов (Україна)

Коментатори: Олена Стяжкіна (Україна)

Вільна дискусія

16:3016:45 Перерва на каву

16:45 – 17:45

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ CИМПОЗІУМУ

Модератори:

Богдан Клід (Канада), Марта Базюк (Канада)

Доповідачі:

Марк фон Гаґен (США)

Людмила Гриневич (Україна)

Вільна дискусія

Організатори:

Інститут історії України НАН України,

Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій (HREC),

Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine),

Український інститут національної пам’яті,

Міністерство оборони України,

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України,

Німецько-українська комісія істориків,

ДНУ "Енциклопедичне видавництво",

Благодійний фонд "Українсько-єврейська зустріч",

Український інститут вивчення Голокосту "Ткума",

проект "Вивчення Голокосту в Україні для формування атмосфери толерантності", Міжнародний виставковий конференц-центр "Український дім".

Усі публікації за темою "Голодомор"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.