АНОНС: Виставку про державотворення і боротьбу ЗУНР відкриють у Львові

9 червня у Львові відбудеться презентація науково-популярної виставки "ЗУНР: у війні та державотворенні".

Виставка розроблена до відзначення 100-річчя від початку Української революції 1917-21 рр. У ній представлено 12 стендів, які розкривають військові та державотворчі аспекти історії Західноукраїнської Народної Республіки. Виставка орієнтована на школярів, її показуватимуть у бібліотеках та школах області.

У відкритті виставки візьмуть участь:

- Іван Хома, доцент Національного університету "Львівська політехніка";

- Роман Грицьків, дослідник польсько-української історії ХХ ст.;

- Михайло Галущак, автор виставки, молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства.

"Сто років тому, під час Української революції 1917‒1921 рр., українці з  обох берегів річки Збруч скористалися можливістю і проголосили незалежність. Як і тоді, теперішня Революція гідності 2013‒2014 рр. переросла у війну за територіальну цілісність України. Українцям знову доводиться будувати свою державу в умовах війни. Тому історичний досвід набуває особливої ваги", ‒ зазначив Михайло Галущак.

Виставка реалізується у рамках Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору  та громадянського суспільства у Львівській області на 2014-2018 роки у 2017 році.

9 червня, п'ятниця, 14.00

Місце: Музеї визвольної боротьби України (м. Львів, вул. Лисенка, 23 а).

Вхід вільний.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.