АНОНС: Виставку про державотворення і боротьбу ЗУНР відкриють у Львові

9 червня у Львові відбудеться презентація науково-популярної виставки "ЗУНР: у війні та державотворенні".

Виставка розроблена до відзначення 100-річчя від початку Української революції 1917-21 рр. У ній представлено 12 стендів, які розкривають військові та державотворчі аспекти історії Західноукраїнської Народної Республіки. Виставка орієнтована на школярів, її показуватимуть у бібліотеках та школах області.

У відкритті виставки візьмуть участь:

- Іван Хома, доцент Національного університету "Львівська політехніка";

- Роман Грицьків, дослідник польсько-української історії ХХ ст.;

- Михайло Галущак, автор виставки, молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства.

"Сто років тому, під час Української революції 1917‒1921 рр., українці з  обох берегів річки Збруч скористалися можливістю і проголосили незалежність. Як і тоді, теперішня Революція гідності 2013‒2014 рр. переросла у війну за територіальну цілісність України. Українцям знову доводиться будувати свою державу в умовах війни. Тому історичний досвід набуває особливої ваги", ‒ зазначив Михайло Галущак.

Виставка реалізується у рамках Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору  та громадянського суспільства у Львівській області на 2014-2018 роки у 2017 році.

9 червня, п'ятниця, 14.00

Місце: Музеї визвольної боротьби України (м. Львів, вул. Лисенка, 23 а).

Вхід вільний.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".