Аварійні частини Монумента Слави у Львові збираються демонтувати

У понеділок, 10 липня, за розпорядженням Львівської міської ради демонтували аварійні частини Монумента Слави у Львові.

Про це повідомиляють "Варіанти" з посиланням прес-службу Львівської міської ради.

За словами заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка, комісія вирішила огородити найбільш критичну частину пам’ятника та розробити з фахівцями з НУ "Львівська Політехніка" проект першочергових протиаварійних робіт, які можуть включати ряд демонтажних робіт.

Також він додав, що 14 липня на виконавчому комітеті міської ради планують прийняти рішення щодо замовника робіт із демонтажу пам'ятника.

Нагадаємо, на сесії Львівської міськради наприкінці квітня цього року представники Української галицької партії заявили, що якщо протягом двох тижнів у Львові не демонтують "символи комуністичного режиму", зі Садовим судитимуться через бездіяльність.

Відтак у травні міський голова Львова Андрій Садовий підписав розпорядження про створення робочої групи, яка має зайнятися демонтажем Монумента Слави у Львові.

Чиновники зверталися з приводу демонтажу пам'ятника до Українського інституту національної пам’яті, який вказав, що Монумент Слави у Львові не підлягає обов'язковому демонтажу, оскільки є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а отже не є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.