Спецпроект

АНОНС: Круглий стіл: "Колаборація у Голокості в Україні" у Львові

17 липня Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи у співпраці з програмою “Єврейських студій” Українського Католицького Університету проведуть круглий стіл: "Колаборація у Голокості в Україні: колективний портрет, мотивації, локальні особливості".

У наші дні одним з важливих викликів для українського суспільства залишається "подолання" складного минулого. Історія українсько-єврейських стосунків та колаборації у Голокості неєврейського населення в період нацистської окупації часто є предметом політичних дебатів, ідеологічних суперечок та інструменталізації, а не дискусій професійних істориків.

 

Тімоті Снайдер у своїй книзі "Чорна земля", розглядаючи ситуацію з погромами в Західній Україні влітку 1941 року, висловив думку про те, що велика частина українців, які брали участь в цих акціях в Галичині та на Волині були в 1939–1941 роках радянськими колаборантами.

До таких висновків він дійшов, дивлячись на події в цих регіонах через призму того, що він називає "подвійною окупацією". Йому опонує інший історик – Омер Бартов, який стверджує, що члени ОУН, як і ідеологія цієї партії, зіграли значну роль в розпалюванні антисемітських настроїв в Галичині та на Волині в 1941 р, а отже – спровокували і радикалізували погроми та подальші переслідування та вбивства євреїв в Україні.

Хто з них має рацію? Чи підходять схеми, запропоновані Снайдером чи Бартовим для регіонів центральної та східної України?

Організатори сподіваються, що дискусія стане початком для більшої ініціативи українських та зарубіжних дослідників з вивчення, обговорення та осмислення проблеми.

Учасники дискусії:

Микола Балабан – аспірант УКУ, досліджує історію Львова під час перших двох тижнів німецько–радянської війни.

Павел Маркевич – аспірант Ягеллонського університету, досліджує історію Українського Центрального Комітету у Кракові (1940-1945).

Юрій Радченко – кандидат історичних наук, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, постдокторальний дослідник Університету імені Бен Гуріона у Негеві. Досліджує історію Голокосту, українсько-єврейські стосунки, європейські праворадикальні рухи 1920-1940- х-рр. та колаборацію у Східній Європі в період Другої світової війни.

Андрій Усач – незалежний дослідник. Вивчає нацистський окупаційний режим в Україні, місцеву колаборацію та Голокост.

Модератор: Василь Расевич – кандидат історичних наук, дослідник Центру міської історії Центрально-Східної Європи.

В рамках заходу відбудеться лекція професора юдаїки і єврейської історії історичного факультету Північно-західного (Northwestern) університету в Чикаго Йоханана Петровського-Штерна "Місцеве населення, колаборація та Голокост в Україні: новітня історіографія, перспективи розвідок".  

Понеділок, 17 липня, 16.00

Місце: Академічний корпусі Українського Католицького університету (Львів, вул. Козельницька 2а), ауд. 405.

Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, програма "Єврейських студій" Українського Католицького університету.

Контактна інформація: Артем Харченко, +380975435364, ethnickh@gmail.com, https://ethnickh.wordpress.com

Вхід вільний.


 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.