Спецпроект

АНОНС: Круглий стіл: "Колаборація у Голокості в Україні" у Львові

17 липня Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи у співпраці з програмою “Єврейських студій” Українського Католицького Університету проведуть круглий стіл: "Колаборація у Голокості в Україні: колективний портрет, мотивації, локальні особливості".

У наші дні одним з важливих викликів для українського суспільства залишається "подолання" складного минулого. Історія українсько-єврейських стосунків та колаборації у Голокості неєврейського населення в період нацистської окупації часто є предметом політичних дебатів, ідеологічних суперечок та інструменталізації, а не дискусій професійних істориків.

 

Тімоті Снайдер у своїй книзі "Чорна земля", розглядаючи ситуацію з погромами в Західній Україні влітку 1941 року, висловив думку про те, що велика частина українців, які брали участь в цих акціях в Галичині та на Волині були в 1939–1941 роках радянськими колаборантами.

До таких висновків він дійшов, дивлячись на події в цих регіонах через призму того, що він називає "подвійною окупацією". Йому опонує інший історик – Омер Бартов, який стверджує, що члени ОУН, як і ідеологія цієї партії, зіграли значну роль в розпалюванні антисемітських настроїв в Галичині та на Волині в 1941 р, а отже – спровокували і радикалізували погроми та подальші переслідування та вбивства євреїв в Україні.

Хто з них має рацію? Чи підходять схеми, запропоновані Снайдером чи Бартовим для регіонів центральної та східної України?

Організатори сподіваються, що дискусія стане початком для більшої ініціативи українських та зарубіжних дослідників з вивчення, обговорення та осмислення проблеми.

Учасники дискусії:

Микола Балабан – аспірант УКУ, досліджує історію Львова під час перших двох тижнів німецько–радянської війни.

Павел Маркевич – аспірант Ягеллонського університету, досліджує історію Українського Центрального Комітету у Кракові (1940-1945).

Юрій Радченко – кандидат історичних наук, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, постдокторальний дослідник Університету імені Бен Гуріона у Негеві. Досліджує історію Голокосту, українсько-єврейські стосунки, європейські праворадикальні рухи 1920-1940- х-рр. та колаборацію у Східній Європі в період Другої світової війни.

Андрій Усач – незалежний дослідник. Вивчає нацистський окупаційний режим в Україні, місцеву колаборацію та Голокост.

Модератор: Василь Расевич – кандидат історичних наук, дослідник Центру міської історії Центрально-Східної Європи.

В рамках заходу відбудеться лекція професора юдаїки і єврейської історії історичного факультету Північно-західного (Northwestern) університету в Чикаго Йоханана Петровського-Штерна "Місцеве населення, колаборація та Голокост в Україні: новітня історіографія, перспективи розвідок".  

Понеділок, 17 липня, 16.00

Місце: Академічний корпусі Українського Католицького університету (Львів, вул. Козельницька 2а), ауд. 405.

Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, програма "Єврейських студій" Українського Католицького університету.

Контактна інформація: Артем Харченко, +380975435364, ethnickh@gmail.com, https://ethnickh.wordpress.com

Вхід вільний.


 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.