Спецпроект

Польські націоналісти хочуть відновити хрест на могилі УПА у спотвореному вигляді

Металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА в селі Грушовичі поблизу Перемишля, встановлять знову. Це зроблять ті ж самі люди, які знесли український монумент, але тепер хрест матиме інше значення.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на польський сайт новин Nowiny24.pl.  5 липня портал повідомив, що ініціатори демонтажу пам’ятника тепер мають намір встановити хрест, який залишився від нього.

"Під час демонтажу хрест зазнав ушкоджень. Каміння, які падали пошкодили його. Хрест був відновлений і матиме нову функцію, яка поєднуватиме поляків і українців", - йдеться у повідомленні.

"Маємо намір повернути хрестові належний вигляд і відповідну роль. Хрест був відновлений. Він буде присвячений українцям, які не боялись рятувати поляків у 1944-43 роках від загибелі від рук УПА", - заявив Марек Кульпа.

Хрест встановлять на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього вже подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище.

Досі на хресті не було жодного напису. Однак тепер поляки мають намір встановити на ньому табличку із згаданим вище написом про українців, які нібито "рятували поляків від загибелі від рук УПА". Автором цього напису є відома польська дослідниця Волинської трагедії Ева Семашко.

"У момент, коли найважливіший символ християнства був вжитий для легітимізації злочинців з УПА у нелегальному увіковіченні, треба сказати, що це була то ганебна ситуація", - каже Марек Кульпа, який також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі.

Комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

Об'єднання українців Польщі заявило про свій протест з приводу демонтажу пам'ятника на кладовищі в Грушовичах. Організація назвала подію "черговою антиукраїнською провокацією".

Нагадаємо, 26 квітня, на місцевому кладовищі у селі Грушовичі поблизу Перемишля за підтримки місцевої влади демонтували пам’ятник воякам УПА, які загинули у боях в околицях Перемишля.

Роботи з демонтажу очолив президент ультраправого Руху народового у Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа. Монумент був зведений у 1994 році, але згодом поляки вирішили, що він встановлений незаконно і має бути знесений.

Також поляки вважають, що на місці, де раніше стояв пам'ятник не було поховань. Натомість ініціатори встановлення монументу заявляли, що у цьому місці поховано від 6 до 12 вояків УПА.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?