"Таємний щоденник Петлюри" закінчать знімати до кінця року — режисер

Директор Національної кіностудії імені Олександра Довженка режисер Олесь Янчук в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" розповів про роботу над новим фільмом "Таємний щоденник Симона Петлюри".

За словами режисера, на даний момент йде монтаж фільму, залишилося провести ще кілька знімальних днів у вересні, а до кінця року робота над картиною буде вже завершена. "Наш головний сценарист Михайло Шаєвич, а також Олександр Шевченко шість років працювали над його написанням. Історичні факти отримали, на мій погляд, цікаве перетворення в жанрі історичного фільму", — підкреслив Янчук.

Він зазначив, що при роботі над фільмом відкрив для себе факти з життя Петлюри, які його вразили. "Вбивство Петлюри — це ще й вбивство надії, що Україна поверне собі незалежність. У фільмі через особисту трагедію людини розкривається трагедія нації, держави. У Петлюри була чудова сім'я — дружина, дочка. І наш фільм показує їхні родинні стосунки", — заявив Янчук.

Роль Симона Петлюри зіграє Сергій Фролов. Фото: dt.ua

Головний герой фільму буде весь час подумки повертатися до часів життя в Україні, коли існувала УНР, "тому у фільмі багато історичних персонажів. Зокрема, прем'єр-міністр Володимир Винниченко, якого грає Євген Нищук, президент Михайло Грушевський (його грає Богдан Бенюк). У ролі дружини Петлюри Ольги — Ірма Вітовська. Перш за все хотілося подати образ Симона Петлюри як реальної людини — через його стосунки з дружиною, дочкою. Хотілося показати і деякі слабкі риси його особистості, зокрема конфліктність, наприклад, у його взаєминах з Винниченком", — додав режисер.

Роль Петлюри у фільмі зіграє Сергій Фролов, який був відібраний режисером з п'яти кандидатур, у ході проб знімалися цілі сцени з фільму.

Для зйомок картини були побудовані масштабні декорації на кіностудії ім. Довженка, були відтворені вулиця Расін і ресторан "Бульйон Шартьє", біля якого був убитий Симон Петлюра. Відтворили "навіть люк, на який Петлюра впав після того, як Шварцбард випустив у нього сім куль. Я дійсно спочатку думав знімати на натурі. Але тільки за один знімальний день мерії Парижа треба було заплатити близько 20 тис. євро. До того ж там на проїжджій частині дороги сучасна розмітка", — розповів Янчук.

Як повідомлялося, в колишній резиденції Януковича в Межигір'ї стартували зйомки фільму про бій під Крутами "Крути 1918. Захист".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.